Миколаївська мережа мінімаркетів попалася на схемі з ФОПами, за якою працює майже весь український ритейл

Для закриття кримінального провадження та збереження мережі бизнесвумен вже перерахувала до бюджету всю суму збитків разом із штрафами. Розбираємося, як саме було влаштовано схему подрібнення бізнесу і скільки насправді довелося заплатити підприємниці за тіньову економію.

Суть махінації: «Мережа 17 ФОПів»

Як повідомляє Бюро економічної безпеки, власниця мінімаркетів вирішила використати пільги, створені державою виключно для підтримки малого бізнесу.

Слідство встановило, що жінка залучила своїх родичів, знайомих і навіть рядових найманих працівників магазинів, зареєструвавши їх як незалежних фізичних осіб-підприємців (ФОП). На практиці всі ці 17 осіб були лише підставними фігурами: реальне керівництво бізнесом, контроль фінансових потоків та ведення чорної бухгалтерії здійснювала виключно господарка схеми.

Продаж продуктів у маркетах ішов через термінали та каси, оформлені на цих підставних осіб. Це дозволяло штучно «розмазувати» гігантську виручку мережі. Щойно оборот одного ФОПа наближався до критичного ліміту, його термінал на касі вимикали, а замість нього запускали наступний. Таким чином, загальна виручка мережі склала майже 84 млн грн, але в офіційних деклараціях ці гроші відображені не були.

Фінансова розкладка: навіщо великий бізнес прикидається «маленьким»?

В Україні для ФОП на спрощеній системі оподаткування діють жорсткі річні ліміти на виторг. У роздрібній торгівлі цей ліміт коливається в межах 9,3–9,5 млн грн на рік.

Якщо мережа заробляє 84 мільйони, вона за законом зобов'язана перейти на загальну систему оподаткування. Подрібнення бізнесу дозволяло утримувати кожного з 17 підставних осіб у межах «безпечного» ліміту (близько 4,9 млн грн на людину), отримуючи колосальну економію:

• Ухилення від ПДВ (20%): Це головний мотив. Великий бізнес зобов'язаний закладати у вартість кожного товару 20% податку на додану вартість та віддавати його державі. ФОП на єдиному податку ПДВ не платить. Завдяки цьому мережа отримувала більший прибуток або могла тримати нижчі ціни, ніж у конкурентів.

• Податок з обороту замість податку на прибуток: На спрощеній системі підприємець платить лише 5% від виручки (або фіксовану ставку для 2-ї групи). На загальній системі компанії зобов'язані платити 18% чистого податку на прибуток.

• Зарплатні схеми: Офіційне працевлаштування співробітників обходиться роботодавцю у додаткові 41,5% податкового навантаження (ЄСВ, ПДФО та Військовий збір). Маскування касирів під «незалежних підприємців» зводило ці витрати практично до нуля.

За висновками судово-економічної експертизи БЕБ, ця схема завдала державі прямих збитків — повз бюджет пройшло понад 11,6 млн грн податків.

Фінал справи: гроші в обмін на закриття провадження та збереження мережі

Зібравши беззаперечні докази, детективи повідомили підприємниці про підозру за ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України (Умисне ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах).

Оскільки позбавлення волі та конфискація майна за цією статтею законом не передбачені, головним і найболючішим ризиком для бізнес-вумен була заборона займатися підприємницькою діяльністю на строк до 3 років. Для неї це означало б повну примусову ліквідацію та крах усієї її торговельної мережі.

Оцінивши ризики, власниця вирішила не доводити справу до суду та судового вироку. Вона скористалася законним правом на закриття провадження в обмін на повну компенсацію збитків і визнала свою провину.

Варто зазначити, що фінальний чек для легалізації бізнесу виявився значно вищим за початково заявлений борг. Щоб повністю закрити кримінальну справу без судимості, власниці мережі довелося покрити не лише «голу» суму недоїмки в 11,6 млн гривень, а й увесь пакет жорстких фінансових санкцій від Державної податкової служби.

Оскільки БЕБ повністю довело умисний характер схеми з ФОПами, податківці автоматично нарахували штраф у розмірі 25% від суми занижених зобов'язань (близько 2,9 млн грн), а також пеню. Загалом сума виплат до бюджету склала близько 15,5–16 мільйонів гривен — саме в таку ціну підприємниці обійшовся річний досвід тіньового подрібнення бізнесу.

Враховуючи, що завдані бюджету збитки були повністю компенсовані до судового рішення, прокурор звернувся до суду з офіційним клопотанням про повне звільнення жінки від кримінальної відповідальності. Це прямо передбачено частиною 4 статті 212 КК України.

БЕБ повідомляє, що на сьогодні торговельна мережа продовжує працювати в Миколаївській області, однак тепер власниця взяла на себе зобов'язання зареєструвати повноцінну юридичну особу, перейти на загальну систему оподаткування, встановити прозорі касові апарати та офіційно працевлаштувати всіх своїх продавців.