Ліквідація одного з ключових генералів Генштабу Росії: чим це допоможе Україні?

Як повідомлялося, вранці 22 грудня в Москві в результаті підриву автомобіля загинув начальник управління оперативної підготовки російського Генштабу генерал-лейтенант Фаніл Сарваров. Він став третім російським генералом, який ліквідував українські спецслужби в глибокому тилу.

Читайте МН в Telegram: тільки важливі новини

Військовий оглядач «От Так» Іван Лисюк розповідає, які наслідки для бойових дій РФ проти України матиме втрата Сарварова.

Чим займався Сарваров

Вранці 22 грудня в районі Оріхово-Борисове на півдні Москви вибухнув легковий автомобіль. Незабаром з'ясувалося, що в момент вибуху за кермом був високопоставлений офіцер Генштабу ЗС РФ, який отримав множинні поранення. Згодом стало відомо, що він помер, а Слідчий комітет РФ відпрацьовує версію про причетність до вбивства Сарварова українських спецслужб.

Фаніл Сарваров на момент своєї загибелі очолював Управління оперативної підготовки Генштабу РФ. Це один із ключових підрозділів у структурі військового відомства — особливо під час великої війни, яку Росія вже майже чотири роки веде проти України.

Управління відповідає за планування та розробку оперативних дій: організацію, координацію та контроль підготовки збройних сил; аналіз, переосмислення та впровадження бойового досвіду, що набувається в умовах реальних бойових дій. Це ключовий міст між військовими теоретиками та практиками, який потрібний для того, щоб сучасні військові знання знаходили своє застосування, удосконалюючи боєздатність армії.

Керівник Управління оперативної підготовки Генштабу РФ — один із найважливіших для боєздатності російської армії високопоставлених офіцерів Генштабу. Особливо з огляду на власний бойовий досвід Сарварова, який пройшов через усі війни Росії з моменту розпаду Радянського Союзу.

1992 року 23-річний Сарваров, який незадовго до цього закінчив Казанське вище танкове командне училище, взяв безпосередню участь у своєму першому збройному конфлікті — осетино-інгушському. Через два роки він брав участь у Першій чеченській війні. Ймовірно, саме за неї він отримав свою першу бойову нагороду – «Орден Мужності» – 1995 року.

"От Так" не вдалося виявити у відкритих джерелах текст указу про нагородження Сарварова "Орденом мужності", а також обґрунтування подання його до державної нагороди (це ж стосується й інших отриманих ним орденів). Однак у статуті ордена зазначено, що їм нагороджують за «сміливі та рішучі дії, вчинені при виконанні військового, цивільного чи службового обов'язку в умовах, пов'язаних із ризиком для життя». Ще з часів чеченських воєн це наймасовіша нагорода, яку одержують російські військовослужбовці.

Медаль Суворова Сарваров отримав 2000 року. У цей час російська армія вже брала участь у Другій чеченській війні, захопила Грозний та інші ключові міста Чечні. Орденом «За заслуги перед Батьківщиною» ІІ ступеня Сарваров також нагороджено під час Другої чеченської війни у 2003 році.

У 2015-2016 роках російський офіцер виконував завдання щодо організації та проведення операції в Сирійській Арабській Республіці, проте у відкритих джерелах немає інформації про державні нагороди, які він отримав у ці та наступні роки.

Натомість Сарваров отримав два ордени — «За військові заслуги» та «За заслуги перед Батьківщиною» І ступеня — у 2014 році, коли Росія анексувала український Крим та розпочала вторгнення на територію Донецької та Луганської областей. Цього року в інших конфліктах Збройні сили РФ не брали участі.

Якими можуть бути наслідки

За словами українського військового експерта Олега Жданова, ліквідація високопоставленого офіцера, який обіймав таку відповідальну посаду в російському Генштабі, неминуче матиме наслідки для російських збройних сил.

«Коли раптом різко усувають людину, яка працювала на такій посаді, під загрозою зриву може виявитися ціла низка операцій, які вона курирувала або розробляла. Адже оперативна підготовка – це найважливіша функція Генштабу. У короткостроковій перспективі ліквідація Сарварова однозначно матиме наслідки для процесу ухвалення рішень та розробки бойових операцій», – зазначив Жданов.

Експерт підкреслив, що пошук заміни вбитому начальнику Управління оперативної підготовки потребуватиме часу. Новому керівнику також знадобиться час, щоб увійти в курс справи на новій посаді, до того ж невідомо, наскільки ефективним він виявиться. Все це призведе до певного управлінського хаосу у російському військовому відомстві, що однозначно зіграє на руку Україні.

У Москві під автомобілем військового Генштабу виявили схожу на бомбу предмет. «От Так» дізнався, що машина належить його синові

За словами Жданова, згідно з штатом, офіцеру на посаді Сарварова покладено службове авто з водієм, але особиста охорона — ні.

«Якби зараз у Росії діяло військове становище, він би, швидше за все, жив на казарменному становищі, як це, наприклад, було з високопоставленими радянськими офіцерами у роки Другої світової війни. А так треба розуміти, що Генштаб – це величезна кількість людей. Величезне настільки, що навіть з огляду на ключовий характер цього відомства для всіх охорону передбачити ну ніяк неможливо. Та й не належить охорона в умовах мирного часу, в якому формально продовжує жити Росія», — зазначив Жданов.

З початку повномасштабного вторгнення ЗС РФ Фаніл Сарваров став третім російським генералом, який ліквідував українські спецслужби в глибокому тилу. Причому всі вони були вбиті протягом останнього року в Москві та Московській області.

17 грудня 2024 року при виході зі свого будинку було вбито начальника російських військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту (РХБЗ), генерал-лейтенанта Ігоря Кириллова. Поруч із ним вибухнув замінований самокат. Саморобний вибуховий пристрій було активовано дистанційно, а разом із Кириловим на місці загинув та його помічник.

25 квітня 2025 року під час вибуху замінованого автомобіля у підмосковній Балашихі загинув заступник начальника Головного оперативного управління Генштабу ЗС Росії генерал-лейтенант Ярослав Москалик.

Російські спецслужби також під час повномасштабної війни намагалися організовувати замахи на високопоставлених українських офіцерів, проте їхня ефективність значно нижча. Станом на 22 грудня 2025 року відомостей про ліквідацію українських генералів немає. За майже чотири роки війни росіянам вдалося вбити лише одного офіцера у званні полковника – 10 липня 2025 року жертвою кілерів став офіцер СБУ Іван Воронич.