Гравцю миколаївського «Суднобудівника» Володимиру Непомнящему – 80!
Четвірка захисників – Непомнящий, Совейко, Заболотний та Попов – була, мабуть, однією з найсильніших в історії футбольної команди з Миколаєва.
Володимир був неодмінним учасником футбольних дворових та шкільних баталій. З неменшим бажанням та азартом грав у баскетбол та настільний теніс. До організованого футболу прийшов пізно – майже у 16 років, коли вступив на навчання до ремісничого училища №6. Тренер Василь Антонович Славов одразу визначив йому ігрове амплуа – крайній правий захисник. Незабаром Володимир у складі збірної області взяв участь у всеукраїнських змаганнях, які проводять ДСО «Трудові резерви». Пізніше разом із Дмитром Кисельовим та Іллею Ентіним було запрошено до збірної України цього спорттовариства.
Під час служби в армії виступав за команди дивізії, армії та групи радянських військ у Німеччині. Після повернення до міста Миколаїв був запрошений старшим тренером
Юрієм Войновим у «Суднобудівник», де одразу ж міцно зайняв місце на правому фланзі оборони.
Четвірка захисників Володимир Непомнящий, Роберт Совейко, Юрій Заболотний та Сергій Попов стала, мабуть, однією з найсильніших за всі роки існування команди. Ланцюгість, швидкість, надійність дозволяли Володимиру не лише наглухо прикривати нападаючих суперника, а й постійно брати участь в атакуючих діях. 1968 року разом із командою він став переможцем другої групи класу «А». Десятьом гравцям, у тому числі і йому, Всесоюзний спорткомітет присвоїв звання майстра спорту.
Через травму ноги, отриману в матчі із запорізьким «Металургом», Непомнящий провів у «Суднобудівнику» лише півтора сезони. Потім його направили на допомогу першотравневому «Будівельнику», який дебютував у класі «Б» всесоюзного чемпіонату. Пізніше протягом трьох років успішно захищав кольори Калінінградської «Балтики».
Після повернення до рідного міста приступив до тренерської діяльності в «Океані». 1976 року під його керівництвом команда з Жовтневого вперше виграла першість Миколаївської області та стала постійним учасником чемпіонатів України серед колективів фізкультури.
Володимир Володимирович також працював тренером у ДЗГ «Колос» і «Трудові резерви», інспектором з футболу облспорткомітету, директором ДЮСШ «Суднобудівник», тренером команди Галицинова, яка досягла помітних успіхів по лінії ДЗГ «Колос». З 1994 року і до виходу на пенсію працював керівником фізичного виховання у ПТУ №10. Його часто можна зустріти на всеукраїнських та міських, зокрема дитячих, змаганнях з футболу.
На знімках: Володимир Непомнящий, Євген Дерев'яга та Олександр Кімалов (зліва направо) під час тренувального збору «Суднобудівника» в Ялті. 1968 рік; Володимир Непомнящий на трибуні в оточенні ветеранів спортивної журналістики Володимиром Стояновим та Вадимом Сірим, 2025 рік.