Ветеран війни став екзаменатором сервісного центру МВС на Миколаївщині
Історія про українського воїна – бойового офіцера, про силу духу та непохитну волю.
Анатолій після важкого поранення не зламався, а впевнено та самовіддано йшов до своєї мети – зайняти гідне місце у суспільстві й нарівні з іншими українцями втілювати зміни в державі.
Ще з дитинства вирішив продовжити сімейну династію, стати офіцером. Тому у 18 років почав військову кар’єру зі служби по контракту. Далі – навчання в Національній Академії Нацгвардії та первинне офіцерське військове звання – лейтенант. Подальшу службу проходив в Миколаєві. Після повномасштабного вторгнення, в травні 2022 року отримав важке поранення від прильоту на позицію.
Завдяки побратимам, які знайшли пораненого жандарма і наклали майстерно турнікет та поліцейським, які швидко доставили до найближчої лікарні та справності місцевих лікарів – залишився з кінцівками. Шансів на подальше активне життя майже не було, принаймні такі були прогнози. Пізніше в боротьбу вступили столичні фахівці, й знову операція за операцією, тривале лікування та виснажлива реабілітація.
«Сьогодні, коли прихожу на чергове обстеження до лікарів, дивую їх результатами. Багато хто не вірив, що зможемо повернути мене до повноцінного життя. Тож радіємо разом», – розказує Анатолій.
Але тоді, анамнез та прогнози Анатолія не задовольнили, тож на пропозицію лікарів Королівства Данія, відгукнувся та вже через добу був у літаку з пораненими українськими бійцями. З Копенгагена нашого бійця транспортували до Ольборга. Й знову операція, лікування та реабілітація. Між процедурами намагався бути корисним, приєднався до данців українського походження, які: збирали кошти на ЗСУ, відправляли гуманітарні вантажі з медичним обладнанням, купували «швидкі» та пікапи. Допомагав чим міг, і так понад пів року. А от коли волонтери не могли знайти водія для перегону пікапа – вирішив спробувати сам. Так, відстань невелика – але це була чергова особиста перемога. Перша висота. Впорався, й одразу прийняв рішення – час повертатися на Батьківщину.
«Вдома зрозумів, що треба повертатися до активного життя. Все що могли лікарі – зробили. Тепер – моя справа. Отримував багато пропозицій від МВС щодо працевлаштування. Однак мене зовсім не цікавила сидяча робота. Хоча розумів, що на милицях з мене такій собі «спеціаліст». А от наступна пропозиція зацікавила і вже другий рік працюю в команді сервісних центрів МВС. Перші місяці було важко фізично, але сьогодні я в строю й на рівні з усіма. Тож, щоб повноцінно жити, не можна зупинятися, треба крок за кроком виборювати право на повноцінне життя та працювати над собою», – поділився з нами Анатолій Тимощук екзаменатор сервісного центру МВС в Новому Бузі.
Ми впевнені, що історія про нашого героя неодмінно надихне ветеранів та ветеранок долучитись до команди сервісних центрів МВС! Адже ми не просто шукаємо співробітників, ми пропонуємо стати частиною змін.
Сервісні центри МВС Миколаївщини