У Польщі затримали понад 30 людей за підозрою у співпраці з російською розвідкою
Польські спецслужби затримали 32 особи, які підозрюються у співпраці з російською розвідкою, заявив прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск.
Читайте МН в Telegram: тільки важливі новини
«Серед них є поляки, росіяни, українці, білоруси і громадянин Колумбії. На цьому список не закінчується», — сказав Туск, відкриваючи засідання кабінету міністрів.
За його словами, куратори з Москви доручили затриманим здійснювати в країні «чи диверсійні акти, чи побиття». Один із них уже засуджений, а решта очікує судового розгляду.
Польський прем'єр зазначив, що доручив вжити «ще інтенсивніших та енергійніших дій» для запобігання ризикам і упійманню «всіх тих, хто атакує польську державу, використовуючи російські кошти». «Будь-який, хто дестабілізує польську державу чи намагається дестабілізувати ситуацію на кордонах, є, прямо чи опосередковано, посібником російських служб. І саме тому ми діятимемо безжально», — наголосив Туск.
Раніше Польща неодноразово звинувачувала Москву у діяльності російської розвідки усередині країни. У Варшаві наголошували, що її роль у постачанні зброї в Україну зробила країну метою для шпигунів та диверсантів з боку Росії. У червні співробітники польського Агентства внутрішньої безпеки затримали 28-річного жителя міста Бидгощ за звинуваченням у шпигунстві на користь Росії. У матеріалах кримінальної справи йдеться, що чоловік висловив готовність на користь російських спецслужб збирати та передавати дані, що стосуються, зокрема, роботи об'єктів, які мають важливе оборонне значення.
У європейських країнах після початку війни в Україні посилилися диверсії та атаки на об'єкти інфраструктури. У Євросоюзі раніше зазначали, що за актами саботажу, що почастішали, стоїть Росія. Основні удари припали на Чехію, Естонію, Німеччину, Латвію, Литву, Польщу та Велику Британію. Глава МЗС Чехії Ян Липавський заявляв, що Росія може бути причетна до ста «підозрілих інцидентів» у Європі у 2024 році. Голова Федеральної розвідувальної служби Німеччини Бруно Каль попереджав, що акти диверсій у західних країнах, за якими стоїть Росія, можуть підштовхнути НАТО до того, щоб задіяти статтю 5 статуту про колективну оборону. При цьому він додав, що "пряма військова конфронтація з НАТО стає для Кремля одним із можливих варіантів".