НАТО готове «наблизити» вступ України до альянсу, але не пропонує чітких термінів

«Майбутнє України – в НАТО», – йдеться у комюніке альянсу. Країни підтвердили обіцянку прийняти країну до своїх лав, зроблену у 2008 р. З операційної та політичної точок зору Україна вже значною мірою інтегрувалася, і альянс підтримуватиме її у проведенні реформ на шляху до повноправного членства. «Ми будемо готові запросити Україну [вступити до альянсу], коли союзники погодяться та будуть виконані умови», – наголошується у комюніке.

Вони «ще раз підтвердили, що Україна стане членом НАТО» і домовилися:

• скасувати вимогу надати «План дій щодо членства» в альянсі, щоб прискорити процедуру приєднання до блоку;
• ухвалити багаторічну програму допомоги з метою прискорити перехід українських збройних сил від стандартів радянського часу до стандартів НАТО та допомогти відновити український сектор безпеки та оборони;
• створити Раду НАТО – Україна, перше засідання якої відбудеться у середу у Вільнюсі за участю президента Володимира Зеленського.

Фраза про необхідність виконати додаткові умови (у Києві ознайомились із проектом комюніке) та відсутність конкретних термінів прийняття України до НАТО викликали невдоволення Зеленського. «Ми цінуємо наших союзників, але й Україна заслуговує на повагу, – написав він у твіттері. – Безпрецедентно та абсурдно, коли не встановлені часові рамки ні для запрошення, ні для членства України. І при цьому навіть для запрошення України додано розпливчасті слова про "умови"».

Але надто конкретна обіцянка щодо прийняття України до НАТО, на думку ряду членів блоку, обмежить їхню свободу маневру у майбутніх переговорах із Кремлем про мирне врегулювання, сказав Bloomberg чиновник альянсу.

«Опираючись на членство України, адміністрація [Джо] Байдена перебуває в альянсі в явній меншості», – сказав The Wall Street Journal Іен Бжезінскі, колишній ключовим радником у відносинах з НАТО при Джорджі Буші-молодшому. За його словами, більшість країн блоку, за винятком Угорщини, підтримують вступ України, а ті, хто не висловлював публічну позицію, йдуть за США як за найвпливовішим членом НАТО.

При цьому Вашингтон, за словами джерел WSJ серед американських та європейських чиновників, активно працює із союзниками щодо забезпечення безпеки України.

Загроза, яку Росія несе Європі, змусила НАТО прийняти «наймасштабніші оборонні плани з часу закінчення холодної війни». Щоб протистояти двом головним загрозам – Росії та тероризму, 300 000 солдатів альянсу в Європі будуть у підвищеній бойовій готовності. Це включає «значні повітряні та морські сили».

Для задоволення цих потреб члени блоку обіцяють інвестувати в оборону щонайменше 2% ВВП. Поки цієї мети досягли або перевищили її 11 країн із 31. Але військові бюджети європейських країн та Канади зросли у 2023 р. на 8,3% у реальному вираженні, це найзначніший стрибок за кілька десятиліть, зазначається у заяві.

Починаючи війну в Україні Володимир Путін хотів усунути те, що він називав загрозою, яку НАТО представляє для Росії. В ультиматумі, який Москва пред'явила наприкінці 2021 р. західним країнам, вона навіть вимагала повернути інфраструктуру альянсу до кордонів 1997 р. Але майже півтора року військових дій усе вийшло навпаки. У НАТО вступила насамперед нейтральна Фінляндія, що збільшило кордон блоку з Росією вдвічі, а перед самітом у Вільнюсі «добро» на членство набула Швеція.

Україна переозброюється відповідно до натовських стандартів, отримуючи від західних союзників сучасне озброєння, а Росія втратила на полі бою, за даними Oryx, 11 091 одиницю військової техніки. Близько 50 тисяч росіян, за підрахунками ЗМІ, загинули на війні.