Миколаївські тероборонівці розповіли, як узяли полон росіян у бою під Терновими Подами
Здебільшого армія московитів – підступні труси. У цьому впевнені бійці 123-ї бригади тероборони ЗСУ.
Один із них – із позивним Смурф – розповів на сторінці бригади про кілька показових боїв.
«Перша моя битва була ще у Баштанці навесні цього року, тоді ми, необстріляні тероборонівці, вступили у бій із колоною рашистської бронетехніки. Багато «затрофеїли» зброї та техніки. Цим же потім і били русю, на ній же їздили у розвідку та на "зачистку" села Шляхове», – розповів Смурф.
Він упевнений, що московити слабкі і морально, і фізично. І здебільшого – підступні труси. Смурф неодноразово чув бурмотіння їхніх полонених про те, що ті не знали, чому вони сюди йдуть.
Далі воювати було легше, оскільки ми стали досвідченішими. Звичайно, багато залежить від командира, його організаторських та військових здібностей. Таких людей у нашій бригаді вистачає. Хоча бригада і називається "Бригада ТрО", в частинах досить мудрих та розумних бойових офіцерів. Прекрасно організована злагодженість підрозділів, логістика, відсутні якісь негативні прояви, притаманні радянській армії (про цю «псевдоорганізацію» досить наслухалися від тих, хто в ній колись служив). Маємо сучасне мотивоване та навчене Військо, і головна його ознака – братство. А росіяни своїх кидають.
Восени в районі села Тернові Поди йшли жорстокі бої, нас атакували літаки та гелікоптери, «Гради», танки та міномети. Запам'ятав один із останніх боїв. Ми витіснили рашистів із позицій і зайняли їх. Після щільного артобстрілу московити вирішили повернутися, йшли не поспішаючи, ми причаїлися і чекали. Коли «чмоні» наблизилися до окопів метрів на 10, напевно, щось нас видало, на вигуки окупантів: «Тут хтось є?», ми також відповіли російською «свої». Підпустили ближче, багато знищили, взяли полонених.
Чи вдарило психікою знищення московита? Ні. Після того, що ми пережили в Баштанку, після того, що вони зробили з нашими селами, з краєм, де пройшла наша юність, де кожна п'ять рідної землі пов'язана з якимись спогадами. Сотні закатованих громадянських українців цими нелюдями лише на Миколаївщині. Це вони прийшли вбивати наших дітей та батьків, і тому жодних сумнівів ми захищаємо землю своїх батьків!