З 4 грудня вводяться нові правила роботи під час тривог, які паралізують торгівлю та спортзали

Про це повідомляють Миколаївські новини

Для українського бізнесу, який вже майже 5 років війни балансує на межі виживання, бореться з дефіцитом кадрів та відключеннями світла, це рішення виглядає як черговий найважчий удар. Предприємці та профільні асоціації справедливо зазначають: замість реальної підтримки держава фактично перекладає на бізнес свій прямий обов'язок — забезпечення безпеки громадян. В умовах, коли сирени в деяких регіонах не змовкають годинами, нові вимоги можуть просто паралізувати торгівлю, фітнес-індустрію та сферу послуг.

Два рівні тривог: як орієнтуватися?

Система оповіщення розділяє характер загрози, від чого залежать дії бізнесу:

• «Жовтий» рівень (загроза БПЛА/дронів) — обмеження стосуються саме цього режиму. Працювати можна тільки за наявності згоди колективу та обладнаного укриття. Без укриття бізнес зобов'язаний зачинитися.

• «Червоний» рівень (ракетна небезпека) — робота будь-якого цивільного бізнесу (магазинів, ТРЦ, спортзалів) беззастережно зупиняється, а люди зобов'язані пройти в укриття.

Хто приходитиме з перевірками?

Контролювати виконання постанови уповноважені одразу декілька відомств:

• ДСНС: перевіряє самі приміщення. Інспектори оцінюють, чи відповідає ваш підвал, паркінг або внутрішній «безпечний простір» жорстким будівельним нормативам (товщина стін, вентиляція, відсутність вікон) і чи внесено його до реєстру. Також вони контролюють наявність обов'язкових інформаційних табличок на вході.

• Держпраці: перевіряє кадрову документацію. Інспектори вимагатимуть письмові згоди співробітників на роботу при «жовтому» рівні та перевірятимуть, чи немає примусу з боку керівництва.

• Нацполіція та місцева влада: проводитимуть спільні рейди для фіксації закладів, які продовжують торгівлю чи тренування під час «червоного» рівня або працюють без укриття при «жовтому».

Головна юридична пастка: бізнес усе одно зобов'язаний припинити роботу

Одне з найчастіших запитань підприємців: «Що робити, якщо укриття є, колектив згоден, а клієнти навідріз відмовляються йти із залу чи магазину?»

Закон України гарантує свободу пересування, тому адміністрація не має права застосовувати до людей фізичну силу чи силоміць зачиняти їх у підвалі. Однак бажання клієнтів залишитися не звільняє бізнес від відповідальності.

Після 4 грудня набирає чинності жорстке правило: бізнес усе одно зобов'язаний повністю припинити роботу (торгівлю чи обслуговування) в основному залі на час сирени, навіть якщо клієнти відмовляються йти в укриття.

Навіть якщо у вас є сертифіковане укриття і колектив підписав офіційну згоду, алгоритм дій має бути наступним:

• Повна зупинка процесів: Адміністрація зобов'язана вимкнути музику, знеструмити тренажери, зупинити групові заняття та повністю припинити розрахунок на касах в основному залі. Комерційна діяльність у небезпечній зоні (з вікнами та вітринами) має завмерти.

• Офіційне оповіщення: Персонал зобов'язаний гучно оголосити про тривогу та вказати напрямок до безпечного простору.

• Розподіл зон відповідальності: Ті покупці чи спортсмени, які проігнорували заклик і залишилися сидіти на диванах у непрацюючому приміщенні, відтепер самі відповідають за своє життя. Штрафу за їхнє перебування всередині не буде — але тільки якщо каси зачинені та послуги їм більше не надаються.

Де торгувати можна?

Нові правила дозволяють продовжувати обслуговування виключно всередині самого укриття. Якщо площа вашого укріпленого цоколя чи паркінгу дозволяє перенести туди мобільний термінал або точку видачі — там працювати при «жовтому» рівні можна. У звичайному ж залі торгувати під сиреною заборонено.

Якщо приїде інспекція (Поліція чи ДСНС) або, що гірше, станеться приліт, а камери зафіксують, що касир продовжував відпускати товар покупцеві, який «просто не захотів іти» — це трактуватиметься як продовження роботи в умовах підвищеної небезпеки. У такому разі вся повнота кримінальної відповідальності (до 7 років в'язниці) ляже на керівника.

Штрафи та жорстка кримінальна відповідальність

Прямого штрафу «за роботу в тривогу» в законі немає, але контролюючі органи використовують суміжні статті, і наслідки можуть бути фатальними для керівництва:

• Адміністративні штрафи: За порушення правил охорони праці (ст. 41 КУпАП) або невиконання приписів ДСНС (ст. 175-3 КУпАП) на посадових осіб та ФОП накладатимуться штрафи (у середньому від 1 700 до 8 500 грн).

• Кримінальна відповідальність (ст. 271 КК України): Це головний ризик для власників магазинів та спортзалів. Якщо підприємство працювало в тривогу без належного укриття і в будівлю влучили уламки, через що постраждав чи загинув співробітник або клієнт, керівникові загрожує позбавлення волі на строк до 7 років.

Позиція бізнесу: виживання вперекір усьому

Представники ритейлу та фітнес-індустрії б'ють на сполох: побудувати повноцінний бункер з нуля для малого та середнього бізнесу фінансово неможливо, а звичайні коридори («правило двох стін») ДСНС більше не визнає безпечними автоматично.

Єдиними юридичними лазівками для збереження роботи наразі залишаються:

• Офіційне переобладнання внутрішніх кімнат під жорсткі стандарти «безпечного простору».

• Укладення договорів «шерингу» (спільного використання) з власниками розташованих поруч сертифікованих укриттів (у радіусі 300–500 метрів) та розміщення схем руху на касах і рецепціях.

Бізнес продовжує наполягати на діалозі з урядом, адже повна зупинка економіки під час затяжних тривог позбавить державу податків, за рахунок яких фінансуються ті ж самі сили оборони.