Що робити, якщо ви оплатили товар, а його знищили під час ворожої атаки

Головне, що треба розуміти: на компенсацію все ж можна розраховувати, хоча вона й не гарантована.

Читайте також У Миколаєві приліт по терміналу «Нової пошти»

Як випливає із заголовка, йдеться про товар, куплений онлайн, тобто він має бути доставлений покупцю перевізником, кур'єром або службою доставки. Наприклад, «Нова пошта» обіцяє клієнтам повернути кошти за знищене відправлення. Щоправда, компенсацію отримає не покупець, а відправник, тобто продавець. Останній може відмовитися від цих грошей на користь покупця, але ця опція суто добровільна, що пояснюється умовами договору перевезення.

Однак нас цікавить ситуація саме для покупця, який уже заплатив гроші, а товар не отримав — його знищили росіяни або на складі у продавця, або дорогою до нового власника. До того ж доставкою займається не лише «Нова пошта».

Хто несе ризики за товар до його отримання?

Основними документами, які регулюють правовідносини між покупцем і продавцем у цьому випадку, є Цивільний кодекс України (ЦКУ), закони «Про захист прав споживачів», «Про поштовий зв'язок», «Про транспорт» та «Про електронну комерцію», а також низка підзаконних актів і внутрішніх правил перевізників.

Згідно з ЦКУ, момент оплати для покупця не означає автоматичного переходу права власності на куплений товар. Стаття 668 ЦКУ прямо визначає, що «ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом».

Стаття 20 Закону «Про захист прав споживачів» вказує, що право власності переходить у момент передання товару споживачеві або визначеній ним третій особі, і додає: витрати, пов'язані з втратою чи пошкодженням товару під час доставки, несе суб'єкт господарювання, крім випадків, коли споживач самостійно організовує доставку.

Якщо звести все до єдиного знаменника, людина, яка оплатила товар, не стає його власником за фактом оплати — право власності виникає після отримання замовлення. Це означає, що у разі знищення оплаченої посилки через обстріл до її отримання претензію насамперед слід висувати продавцю, а як він розбиратиметься з перевізником та страховиком — його справа. У покупця залишається право вимоги до продавця на товар, не доставлений з будь-яких причин, зокрема й внаслідок ракетного удару.

Чи може покупець вимагати повернення коштів?

Відповідь часткова, адже продавець посилатиметься на форс-мажор (ракетний чи дроновий удар важко кваліфікувати інакше) та відмовлятиметься повертати гроші. Таке право прямо передбачено статтею 617 ЦКУ. Але тут є важливий нюанс: звільнення від відповідальності не тотожне автоматичному припиненню самого зобов'язання і не означає автоматичного переходу вартості знищеного товару на покупця.

Стаття 9 Закону «Про захист прав споживачів» вказує, що продавець не несе відповідальності за невиконання зобов'язання з доставки, якщо доведе, що недоліки виникли з вини споживача або внаслідок випадку чи дії непереборної сили.

Тобто сам факт ракетного обстрілу не означає автоматичного скасування поставки та неповернення сплачених коштів — ключове тут «якщо доведе», тобто продавець зобов'язаний довести причинно-наслідковий зв'язок саме між ударом і невиконанням договору. Покупцеві за таких обставин теж треба розуміти, що вимагати щось від продавця складно, але не безнадійно. Перед розбором алгоритму дій варто зупинитися на ще одному учасникові — перевізнику.

Яка відповідальність перевізника чи пошти?

Конструкцію «продавець-покупець» доповнює перевізник, який отримує товар від продавця і відповідає за вантаж з моменту прийняття до перевезення. На цьому етапі товар також може потрапити під обстріл. Хто несе відповідальність?

Стаття 13 Закону «Про транспорт» та стаття 924 ЦКУ говорять, що перевізники відповідають за вантаж, якщо не доведуть, що втрата чи псування сталися не з їхньої вини. Стаття 32 Закону «Про поштовий зв'язок» звільняє оператора від відповідальності у разі дії форс-мажору.

Ситуація аналогічна продавцю: оператор чи перевізник не звільняється автоматично від компенсації, необхідно вивчати конкретні обставини (де перебував вантаж, чи дотримувалися вимоги безпеки, чи можна було уникнути ризику).

Важливо, що цю відповідальність перевізник несе перед продавцем, оскільки право власності у покупця до вручення не настає (саме тому «Нова пошта» повертає гроші продавцю). Виняток — якщо покупець самостійно найняв перевізника, тоді вся відповідальність за доставку лягає на споживача згідно зі статтею 20 Закону «Про захист прав споживачів».

Покроковий алгоритм дій для покупця

Шанси на компенсацію у покупця все ж є. Згідно із Законом «Про захист прав споживачів», покупець має право на постачання аналогічного товару або на повернення коштів та інших витрат за недоставлений товар.

Для цього необхідно звернутися до продавця (або перевізника, хоча той, швидше за все, відправить до продавця) з відповідною претензією, виклавши обставини справи та додавши документи, що підтверджують факт покупки, відправлення та пошкодження або втрати товару.

Можливі варіанти врегулювання при визнанні претензії обґрунтованою: повернення сплаченої суми, заміна товару або виплата компенсації в межах вартості відправлення чи оголошеної цінності.

Що потрібно для обґрунтування претензії? Документи, що підтверджують покупку: чеки, квитанції, виписки з банку, номер і дата замовлення, рахунок-фактура, накладна, листування з продавцем, скріншоти сторінки товару та умов продажу, підтвердження замовлення, інформація про строки і спосіб доставки, повідомлення продавця про знищення товару. Доказами знищення можуть слугувати фото- та відеоматеріали.

Якщо питання не вдається врегулювати або права порушені, можна звернутися до територіального органу Держпродспоживслужби або подати позов до суду.

Що каже судова практика?

Судова практика поки що невелика, але дає підстави сподіватися на компенсацію.

Показовою є Постанова колегії суддів Касаційного господарського суду Верховного Суду від 2 травня 2024 року у справі № 910/10275/23: Верховний Суд сформулював важливий принцип — воєнний стан як форс-мажор звільняє від відповідальності лише тоді, коли саме конкретні обставини війни спричинили неможливість виконання конкретного зобов'язання, і посилання на форс-мажор саме по собі недостатньо без доведення того, що саме ракетний удар знищив конкретне відправлення.

Інший приклад — справа № 904/784/23, де вантаж перебував на складі тимчасового зберігання в Одесі і був знищений ракетним ударом 9 травня 2022 року: суд задовольнив позов, оскільки експедитор не забезпечив належного збереження і не довів наявності непереборної сили, яка звільняла б від відповідальності, адже причинно-наслідковий зв'язок між ударом і втратою саме цього вантажу не був належним чином доведений.

Справа № 914/1607/22 від 5 квітня 2023 року підтверджує, що перевізник зобов'язаний довести свою невинуватість та вжиття всіх залежних заходів. Головний висновок: продавець або перевізник має довести, що обстріл був саме тією непереборною силою, яка завадила виконати договір.

Резюме

Підсумовуючи, війна та обстріли є форс-мажором, але практика показує, що покупець має шанси отримати компенсацію.

Позасудова практика (наприклад, рішення «Укрпошти» після атаки на харківський сортувальний центр у ніч на 8 червня 2026 року виплатити компенсації за пошкоджені відправлення) показує позитивні приклади. Чи керуються оператори загрозою судових позовів, чи репутацією — питання друге, але компенсації є.

Стягнути компенсацію через суд теж реально, однак судовий спір коштує дорого, і для пересічного споживача витрати можуть перевищити суму компенсації. Тим не менш, поштові оператори намагаються компенсувати збитки клієнтам. Як буде далі — покаже практика, але без допомоги держави нести такі витрати бізнесу вкрай складно.