Росіяни отримали доступ до всієї інформації про очисні споруди Львова: як це взагалі могло статися?
Комунальне підприємство «Львівводоканал» передало розробку проєктів реконструкції міських очисних споруд харківській компанії «Інтехінжиніринг». У результаті вся секретна документація, карти та креслення критичної інфраструктури мільйонного міста опинилися в руках людей, щільно пов'язаних із бізнесом у РФ.
Понад те, керівництво комунального підприємства буквально робило вигляд, що нічого не помічає, перекладаючи відповідальність на спецслужби. Про резонансне розслідування повідомляє проєкт NGL.media.
Про це повідомляють Миколаївські новини
Харківська фірма з підмосковним заводом
Минулого літа «Львівводоканал» замовив три проєкти реконструкції аеротенків — ключових бетонних резервуарів, де проходить основний етап очищення всіх стічних вод міста. Підряди на 8,2 млн грн віддали приватному підприємству «Інтехінжиніринг», яке до цього взагалі ніколи не брало участі в державних закупівлях.
Власник фірми — 70-річний харків'янин Михайло Тіц, який одночасно є співзасновником консорціуму «НВФ Екополімер». Ця структура десятиліттями працювала на два фронти: українські інженери проєктували об'єкти, а основний завод із виробництва обладнання працював (і працює досі) у Калузькій області РФ. Попри запевнення Тіца про розрив із Росією, у витягах із реєстрів РФ він досі значиться співзасновником двох російських компаній.
Роспаспорт, «Альфа-Груп» та зв'язки в Москві
Багаторічний бізнес-партнер Тіца — 70-річний Юрій Мешенгіссер, якому належать найбільші частки в «Екополімері». Як з'ясувала прокуратура ще у 2022 році, Мешенгіссер має громадянство РФ.
Повномасштабна війна його бізнесу не завадила: він вільно їздить до Москви, бере участь у профільних російських виставках (включно з заходами 2025 та 2026 років) та публічно представлявся технічним директором компанії «Росводоканал», що входить до підсанкційної «Альфа-Груп».
«Ми нічого не знали»: як «Львівводоканал» ухилявся від відповідальності
Щоб спроєктувати реконструкцію, «Інтехінжиніринг» отримав повну технічну документацію львівських очисних споруд.
За словами інженерів-проєктувальників, з якими спілкувалися NGL.media, зруйнувати очисні споруди прямим ударом складно, доки невідомо, куди саме бити – а от детальна документація про обʼєкт це завдання значно спрощує.
Така неуважність комунального підприємства до критичної інфраструктури міста на тлі регулярних погроз і прямих ударів по водоканалах в інших містах виглядає щонайменше як службове недбальство.
Коли журналісти та контррозвідка СБУ почали ставити запитання, керівництво «Львівводоканалу» зайняло зручну позицію і вдало, що про російські зв'язки подрядчика чує вперше. Директор підприємства Дмитро Ванькович заявив, що фірма пройшла через Prozorro, а перевіряти засновників — «не в компетенції водоканалу, для цього є спецслужби».
Проте чиновники лукавлять. Чинна постанова Кабміну, ухвалена ще восени 2022 року, прямо забороняє комунальникам віддавати підряди компаніям, пов'язаним із громадянами РФ. Крім того, у 2025 році сама Львівська міськрада ухвалила рішення, що зобов'язує всі структури переперевіряти контрагентів на російський слід. «Львівводоканал» ці вимоги просто проігнорував, поставивши під удар стратегічний об'єкт міста.
І це не єдиний випадок: мільярди для «друга Лукашенка»
Безтурботність львівських комунальників виявилася системною. Амбітний проєкт будівництва біогазової станції на тих самих очисних спорудах вартістю 41 млн євро віддали словенсько-норвезькому консорціуму RIKO-CAMBI.
Засновник RIKO Янез Шкрабець — кавалер російського «Ордена Дружби», колишній почесний консул Білорусі та давній знайомий Олександра Лукашенка. Журналисти з'ясували, що його фірма продовжувала будувати об'єкти в Білорусі та постачати обладнання до РФ навіть у 2023–2025 роках. Сама ж біогазова станція у Львові перетворилася на довгобуд: її не можуть здати вже три роки, а терміни здачі зсунули на 2027 рік.