Де питна вода і чи буде розслідування крадіжок: звіт директора «Миколаївводоканалу» розбивається об суворі будні містян

На сьогоднішній апаратній нараді в Миколаївській міській раді новий директор МКП «Миколаївводоканал» Геннадій Ізюмов підбив підсумки перших шести місяців своєї роботи. Цифри та графіки у звіті виглядають красиво: впровадження GPS-трекерів, закупівля обладнання, економія мільйонів гривень та понад 40 міжнародних проєктів. Втім, за цим фасадом «ідеального менеджменту» ховаються вкрай неприємні факти про те, що роками відбувалося на комунальному підприємстві.

Про це повідомляють Миколаївські новини з посиланням на матеріали апаратної наради.

Роками розкрадали й отримували премії?

Новий керівник водоканалу, звітуючи про перші успіхи, розкрив масштабний хаос і схеми, які, виходячи з його звіту, процвітали на підприємстві за попереднього керівництва.

Наприклад, встановлення GPS-датчиків на 78 авто та контролерів на генератори допомогло урізати витрати пального та виявило «суттєву різницю» між реальним споживанням і минулими паперовими звітами. Камери з розпізнаванням номерів на Варваровських очисних спорудах збільшили облік зливу стоків на 60%. Надачу з'ясувалося, що в понівеченому поривами місті спецтехніка (малогабаритні екскаватори) два роки просто пилилася у дворі підприємства.

І тут виникає логічне запитання не стільки до нового директора, скільки до міського голови та профільних чиновників мерії: а що відбувалося раніше?

Усі ці роки міська влада переконувала миколаївців, що водоканал працює максимально ефективно в надскладних умовах, а минулим управлінцям регулярно виписували премії, надбавки та подяки. Тепер же з офіційних звітів виходить, що на підприємстві роками процвітали системне крадійство солярки «по папірцях», ліві рейси повз касу та повна безгосподарність?

З сьогоднішнього звіту Ізюмова абсолютно незрозуміло:

• Чи розслідують правоохоронні органи списання солярки тоннами за «паперовим обліком»?

• Хто наживався на лівих рейсах асенізаторів повз касу?

• Чи буде хтось притягнутий до відповідальності за транспорт, який роками простоював?

Відповіді немає — чи підприємство просто перегорнуло сторінку, вдавши, що масштабні витоки ресурсів залишилися в минулому...

Реальність миколаївських вулиць: ті ж самі пориви та сморід

Складається враження, що "Водоканал" та містяни живуть у паралельних світах. У звітах — KPI, служби безпеки, проєктні офіси та міжнародні донори. А в реальному житті миколаївців, які з власної кишені оплачують тарифи та своїми податками утримують водоканал, не змінилося геть нічого з часів 2023–2025 років.

Особливий наголос у звіті Ізюмов зробив на «сучасних технологіях ремонту», а саме — санації трубопроводів. На нараді все звучить ідеально: метод протягування нової труби всередині старої дозволяє оновлювати мережі нібито без масштабних розкопок, зберігаючи асфальт, газони й не створюючи проблем містянам.

Читайте також У Миколаєві на два тижні відключать воду на п'яти вулицях

Але якщо у звітах водоканалу санація — це швидко, чисто й непомітно, то в реальності миколаївці бачать зовсім інше:

• Розриття нікуди не зникли: на практиці роботи все одно супроводжуються викопаними траншеями, які місяцями стоять обгородженими на тротуарах та на проїжджій частині.

• Терміни затягуються: обіцянки «швидкого ремонту без незручностей» розбиваються об реальність, коли розкопані ділянки кидають без робітників на тижні.

• Щоденні аварії: пориви трапляються в різних районах міста, через що люди сидять без води, а підвали житлових будинків затоплює нечистотами.

• Каналізаційний сморід: стійкий запах нечистот залишається незмінною «візитівкою» багатьох мікрорайонів.

Звіти красиві, але тема питної води — під табу

Красиві презентації для донорів та мерії — це добре. Але поки «революційні зміни» існують лише на слайдах, а люди продовжують бачити розриті вулиці та сухі крани, оцінити роботу водоканалу як «успішну» містяни навряд чи зможуть.

Тим більше після того, як міська влада акуратно й системно спустила на гальмах головне питання: коли в домівках нарешті з'явиться питна вода?

Нагадаємо, ще 18 червня 2026 року в Миколаєві та Києві гучно рапортували: станцію попереднього очищення води потужністю 120 тисяч кубометрів на добу повністю добудували. А наприкінці травня Геннадій Ізюмов заявив: очисні споруди працюють, але вода в кранах усе одно не є питною, оскільки не відповідає всього-на-всього одному ключовому хімічному стандарту — перманганатній окиснюваності.

З того часу тему питної води в мерії просто затабуювали. Про неї тепер воліють взагалі не говорити ні на нарадах, ні в публічних звітах, ніби проблеми не існує зовсім. А миколаївці, як і раніше, щодня носять додому баклажки з водою.