Загинув, рятуючи побратимів: Південноукраїнськ попрощався з 30-річним захисником Максимом Антоновим
Сьогодні, 11 серпня, Південноукраїнська громада поринула у глибоку скорботу. На площі перед Палацом культури «Енергетик» люди, стоячи на колінах, проводжали в останню дорогу старшого лейтенанта Максима Антонова.
Йому було лише 30 років. Він загинув 27 липня у стрілецькому бою під Добропіллям на Донеччині, витягуючи з поля бою своїх поранених побратимів.
Про це повідомляють Миколаївські новини з посиланням на Південноукраїнську міську раду.
Максим народився і виріс тут, у Південноукраїнську. Навчався в першій школі, захоплювався плаванням та народними танцями, будував великі плани на життя. Та доля випробувала його на міцність занадто рано: у десять років хлопчик втратив батька, і відтоді мама стала для нього найдорожчою людиною у світі.
Мріючи захищати справедливість, Максим навчався на юриста, але у 2015 році зрозумів, що його головний обов'язок — захищати країну. Відтоді його життя перетворилося на нескінченний шлях воїна: передова, важкі бої, поранення й постійне повернення у стрій. Він служив у Нацгвардії (в/ч 3029) і завжди опинявся там, де було найважче.
У травні цього року Максим приїжджав додому на реабілітацію після чергового поранення. Для матері ці кілька днів були справжнім щастям — можливість просто обійняти сина й чути його голос. Та як тільки стало краще, воїн знову вирушив на фронт. Увостаннє вони говорили телефоном увечері 23 липня. Кілька коротких фраз: «Усе добре! Не переймайся!» — саме ці слова тепер назавжди залишаться в материнському серці.
27 липня командир взводу оперативного призначення, старший лейтенант Максим Антонов разом із евакуаційною групою пішов рятувати своїх хлопців під Добропіллям. З цього бою він вже не повернувся.
На прощанні були присутні сотні жителів громади, представники міської влади та побратими. Заступник командира в/ч 3044 підполковник Ігор Моспан урочисто передав матері синьо-жовтий прапор, яким було вкрито труну сина, і запевнив, що побратими ніколи не залишать її сам на сам із цим горем.
Після відспівування Максима Антонова поховали з усіма військовими почестями на Алеї Слави Південноукраїнського цвинтаря.
Вічна пам'ять і шана Герою. Сил материнському серцю пережити цю невимовну втрату.