Вирішив заощадити на утилізації: під Вознесенськом фермер отруїв свинячим гноєм три гектари землі

Експертиза підтвердила забруднення понад 3 гектарів землі, а збитки Вознесенській громаді перевищили 750 тисяч гривень. Про це повідомляють Миколаївські новини з посиланням на Вознесенську окружну прокуратуру та управління Нацполіції в Миколаївській області.

За даними слідства, аграрій регулярно вивозив рідкий гній на угіддя Вознесенської громади, ігноруючи правила екологічної безпеки.

Відходи вивозилися у сирому вигляді — без обов'язкового знезараження, витримки та переробки. Слідчі районного управління поліції за підтримки прокуратури кваліфікували дії фермера за двома статтями Кримінального кодексу:

• ч. 1 ст. 239 — забруднення земель відходами, шкідливими для довкілля;
• ст. 236 — порушення правил екологічної безпеки.

Наразі досудове розслідування триває. Якщо вину бізнесмена доведуть у суді, йому загрожує великий штраф або позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

Чим небезпечний необроблений свинячий гній для землі?

Рідкий свинячий гній у свіжому вигляді — це не добриво, а екологічна отрута. На відміну від перегною, сирі екскременти свиней мають високу кислотність, містять їдкі аміачні сполуки та масово заражені патогенами.

1. «Випалювання» ґрунту та рослин: Через високий вміст амонійного азоту та високу кислотність сирий гній буквально «спалює» корисну мікрофлору землі та кореневу систему рослин.
2. Отруйні нітрати: Проникаючи в ґрунт, неочищена органіка перетворюється на нітрати, які отруюють землю на роки і легко вимиваються дощовими та талими водами в підземні горизонти, забруднюючи питні колодязі та водойми.
3. Біологічна загроза: У 1 грамі свіжого свинячого гною містяться мільйони бактерій (включаючи сальмонелу та кишкову паличку), а також яйця небезпечних гельмінтів (аскарид), які здатні зберігати життєздатність у землі до 1,5 року.

Як його правильно переробляти і скільки це коштує?

За законом та технологічними нормами свинячий гній заборонено вивозити на поля свіжим. Його необхідно переробляти одним із способів:

• Відстоювання у лагунах (гноєсховищах): Гній розділяють на тверду та рідку фракції. Рідку витримують у спеціальних герметичних плівкових або бетонних накопичувачах (лагунах) від 6 до 12 місяців. За цей час відбувається природне знезараження та ферментація.

• Аеробне компостування / Біоферментація: Тверду фракцію змішують із соломою, тирсою або торфом і розігрівають (при активному перемішуванні та доступі кисню) до температури 60–70°C. Висока температура вбиває насіння бур'янів, паразитів та шкідливі бактерії за кілька тижнів.

Ціна питання

Зрозуміло, що створення навіть базової інфраструктури для утилізації відходів на свинофермі — це дороговартісний процес. Будівництво сучасної плівкової лагуни об'ємом у кілька тисяч кубометрів обходиться свинокомплексам у суму від 300 тисяч гривень (залежно від обсягу). А купівля шнекового сепаратора для розділення фракцій та міксерів для перемішування вимагає ще більших інвестицій.

Через високі витрати на екологічне обладнання деякі недобросовісні фермери воліють заощаджувати, зливаючи отруйні відходи на сусідні поля, що в результаті призводить до кримінальних справ та мільйонних збитків для громад.