Інвестиція в безпеку: 25 років поступу у зниженні впливу людського фактора

Повномасштабний тренажер є точним прототипом блочного щита керування енергоблока. На Південноукраїнській АЕС експлуатуються енергоблоки різних модифікацій, тому для кожного типу необхідні тренажери, які максимально точно відтворюють обладнання, технологічні системи та пульт керування. На ПМТ-1 проходять підготовку оператори, які працюють на енергоблоках так званої «малої» серії – № 1 і № 2.

Знакова подія для атомної енергетики

Передання ПМТ-1 у дослідно-промислову експлуатацію стало знаковою подією для атомної галузі. Якщо ПМТ-3, який було введено в експлуатацію раніше, розробники спочатку збирали та випробовували на своїх виробничих потужностях, то у випадку з ПМТ-1 ці роботи виконувалися одразу на ПАЕС. Перед тим інструктори навчально-тренувального центру (НТЦ) протягом року тісно співпрацювали з фахівцями українського інженерно-технічного центру в Києві, перевіряли, чи колеги-розробники рухаються у правильному напрямку. Коли настав час завершального етапу проєкту, були проведені комплексні випробування тренажера. За результатами тестувань модель тоді лише один раз дала збій, який було усунуто протягом лічених хвилин. На момент введення в експлуатацію надійність роботи ПМТ становила 99,8 % при проєктному показнику 97 %, що стало підтвердженням високої якості його розробки та виготовлення.

Читайте також Вячеслав Стоянов: «Пріоритети атомників – безпека та професіоналізм»

ПМТ-1 відкрив нові можливості для підготовки персоналу: «На той час цей тренажер був першим в Україні, на якому можна було відпрацьовувати різні варіанти відмови будь-якого елемента схеми чи обладнання та моделювати каскадний збій взаємопов’язаних систем. Пізніше цей підхід поширили на тренажери інших АЕС», – зазначає начальник відділу підготовки на ПМТ-1 Яків Камінський.

Міжнародний проєкт заради безпеки

Створення ПМТ-1 ПАЕС стало частиною масштабної Міжнародної програми ядерної безпеки Міністерства енергетики США, спрямованої на підвищення рівня безпеки атомних станцій радянського проєктування.

Генеральним підрядником виступила компанія GSE Systems, а українські фахівці долучилися до створення математичних моделей і програмного забезпечення. Саме тоді в Україні почала формуватися власна школа розробки та супроводу тренажерних комплексів, яка успішно працює й сьогодні.

ПМТ-1 був створений відповідно до міжнародних стандартів підготовки операторів. Він став сучасним навчальним майданчиком, де можна відпрацьовувати різноманітні режими роботи енергоблока.

Основа професійної підготовки

Оператор блочного щита управління все професійне життя вчиться діяти в умовах, що, можливо, ніколи не стануться. Він готується до подій, шанс виникнення яких інколи вимірюється частками відсотка. В атомній енергетиці значні витрати на підготовку персоналу зумовлені високою ціною помилки. Якщо одного дня станеться те, що десятиліттями існувало лише в тренувальних сценаріях, людина за пультом має діяти так, ніби проходила через це вже сотні разів. Вимоги до підготовки оперативного персоналу є надзвичайно високими. Практична частина початкового навчання провідного інженера управління реактором на тренажері займає 236 годин у складі команди та 56 – індивідуально.

Читайте також ПАЕС запрошує талановиту молодь долучатися до команди професіоналів

Уже за тиждень після введення в експлуатацію на тренажері розпочалися індивідуальні заняття, а у вересні – осінній цикл підтримання кваліфікації для наскрізних змін АЕС. 25 років ПМТ-1 залишається головним інструментом практичної підготовки оперативного персоналу першої черги ПАЕС. На ньому проводяться первинна підготовка ліцензованого персоналу, підтримання кваліфікації, протиаварійні тренування, відпрацювання перед пуском енергоблоків по завершенні ремонтів та у разі введення нових технологічних процедур.

Постійно в русі

Тренажер розвивався разом із реальними енергоблоками. Усі модернізації, які впроваджувалися на блочних щитах управління, оперативно відтворювалися на ПМТ. Масштаби цієї роботи ілюструє той факт, що тільки за перший рік експлуатації тренажера на блоці відбулося щонайменше 16 змін. Надалі модернізація стала безперервним процесом. У 2017 році було оновлено головний моделювальний комп’ютер і програмне забезпечення, що дало змогу суттєво розширити можливості комплексу.

Команда інструкторів формується з досвідчених оперативників, які пройшли всіма кар’єрними сходинками. Кожен з них привносить власний практичний досвід, а сучасні виклики диктують нові завдання – навчальні сценарії з року в рік ускладнюють. Наприклад, після реалізації на ПАЕС постфукусімських заходів до сценаріїв додалося використання мобільних дизель-генераторів і мобільних насосних установок, які забезпечуватимуть резервне живлення та охолодження. «З початком воєнних дій акцент змістився на відпрацювання ситуацій, пов’язаних із повним або частковим знеструмленням енергоблоків унаслідок зовнішніх впливів», – зазначає Яків Камінський.

Уроки, написані історією

Літопис розвитку повномасштабних тренажерів нерозривно пов’язаний з уроками найбільших аварій в атомній енергетиці. «Кожна з них підтверджувала просту істину: безпека АЕС залежить не лише від обладнання, а й від готовності персоналу діяти правильно в найскладніших ситуаціях», – акцентує начальник НТЦ ПАЕС Андрій Мачков.

Після аварії на АЕС Три-Майл-Айленд у 1979 році стало очевидним, що вирішальне значення має здатність операторів правильно оцінювати ситуацію та ухвалювати рішення в умовах стресу. Аварія на Чорнобильській АЕС у 1986-му році підтвердила істотну роль людського фактора. Відтоді міжнародна атомна спільнота приділяє особливу увагу культурі безпеки, підготовці персоналу та створенню сучасних тренажерних комплексів.

Після трагедії на японській АЕС «Фукусіма-1» у 2011 році у світі стали більше уваги приділяти управлінню важкими аваріями. У 2019-му на ПМТ-1 ПАЕС було впроваджено спеціальний модуль, який дозволяє відпрацьовувати дії в умовах пошкодження активної зони реактора та інших екстремальних сценаріїв, які можуть відбутися в разі майже неймовірного збігу обставин. Система забезпечує зворотний зв’язок у реальному часі та дає змогу оцінювати наслідки ухвалених рішень. У навчаннях беруть участь як оператори, так і фахівці групи інженерної підтримки (ГІП). Вона формується з провідних фахівців основних цехів, які володіють глибокими знаннями та розумінням процесів, що відбуватимуться в разі виникнення важких аварій. Саме вони, за потреби, надаватимуть рекомендації оперативникам. Згодом до таких тренувань стали залучати штаб керівника аварійними роботами на майданчику (КАРМ). Сьогодні під час загальностанційних тренувань забезпечено можливість відстежувати параметри умовно аварійного енергоблока не лише на ПМТ, а й членами КАРМ і ГІП, які перебувають у кризовому центрі ПАЕС.

Інвестиція в безпеку, що працює щодня

Попри високу на той час вартість створення, ПМТ-1 став однією з найефективніших інвестицій у безпеку атомної енергетики. За чверть століття зокрема підготовлено 50 начальників змін черги, 62 начальники зміни реакторного цеху та 81 оператора з управління реакторною установкою. Усі вони відпрацьовувалили на ПМТ штатні та аварійні режими.

В альбомі вражень, які залишили учасники проєкту створення тренажера, було й побажання цілком виключити помилки з вини персоналу. У відділі підготовки персоналу на ПМТ-1 постійно рухаються в цьому напрямі. Впроваджено симптомно-орієнтовані аварійні інструкції. Розроблено типові програми підготовки, які дозволяють посилити відпрацювання роботи в команді. Крок за кроком інструктори знижують ризики, пов’язані з впливом людського фактора. Водночас ПМТ-1 залишається одним із ключових елементів системи безпеки Південноукраїнської АЕС і ефективним інструментом запобігання помилкам персоналу.

Оксана ТОРГАНОВА

Фото: архів ПАЕС, 2001 рік, урочисте відкриття ПМТ-1;

під час навчання на ПМТ 1.