Миколаївські прокурори завершили справу топчиновників Міноборони, які вкрали у армії пального на 50 мільйонів
До суду направлено масштабну справу щодо чотирьох високопосадовців оборонного сектору, які роками наживалися на українській армії. Однак, попри колосальні збитки та 15 років в'язниці, що загрожують топ-офіцерам, суд призначив їм мізерні застави, і один із ключових фігурантів уже спокійно вийшов із СІЗО.
Про це повідомляють Миколаївські новини з посиланням на Миколаївську спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Південного регіону.
Хто у списку обвинувачених?
На лаві підсудних опинилися високопоставлені посадові особи, які організували кримінальний бізнес у найважчий для країни період — схема безперебійно працювала з 2022 по 2025 рік. Перед судом постануть:
- двоє колишніх начальників підрозділів Міністерства оборони України та Генерального штабу ЗСУ;
- начальник служби пально-мастильних матеріалів (ПММ) військової частини;
- начальник пункту заправки пальним.
Як працювала схема: фальшиві навчання та продаж «наліво»
Тиловики діяли за цинічним корупційним алгоритмом. Спочатку ексчиновники Міноборони та Генштабу вносили до документів липові відомості про проведення масштабних військових навчань. Під ці неіснуючі тренування військової частини безкоштовно виділялися величезні обсяги пального.
За паперами солярку та бензин списували, а в реальності — продавали оптом цивільним особам за готівку. Загалом спільники вкрали понад 132,7 тонни автомобільного бензину та понад 364,5 тонни дизельного пального на загальну суму понад 47 мільйонів гривень.
Чому розкрадачі виходять на волю за «копійки»?
Офіцерам висунуто обвинувачення за важкими статтями (ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 425, ч. 1 ст. 366 КК України), включаючи ч. 4 ст. 410 (привласнення військового майна в умовах воєнного стану). Покарання за нею безальтернативне — від 10 до 15 років реального позбавлення волі.
Проте Центральний районний суд Миколаєва призначив фігурантам застави, які на тлі вкрадених мільйонів виглядають сміховинно — від 266 тисяч до 832 тисяч гривень. Один із ключових учасників схеми вже вніс ці кошти і залишив стіни СІЗО.
У громадськості закономірно виникає питання: чому при збитках у 47 мільйонів максимальна застава становить менше мільйона? Прокурори пояснюють це жорсткими рамками Кримінального процесуального кодексу (КПК):
- Стелі за законом. Стаття 182 КПК суворо обмежує максимальну заставу для особливо тяжких злочинів позначкою у 300 прожиткових мінімумів (близько 908 тисяч гривень). Суддя у Миколаєві призначив 832 тисячі — тобто практично максимально можливу за законом межу. Якби суд установив заставу у 47 мільйонів, адвокати легко скасували б її в апеляції як «завідомо непомірну».
- Застава — не компенсація. В українському праві застава не покриває завдані збитки, а лише гарантує, що підозрюваний не втече. Повертати вкрадені мільйони державі будуть пізніше — через конфіскацію майна за вироком суду.
Наразі прокурори вже наклали арешт на офіційні банківські рахунки, нерухомість та автомобілі обвинувачених топ-офіцерів, хоча не виключено, що офіційно на них майже нічого не записано. Розслідування завершено, фінальне слово — за судом.