Замість імен — сімнадцять цифр: у Миколаєві ховають невідомих захисників, чиї життя обірвала російська агресія
Це найгірша і найважча тиша, яку тільки можна уявити. На одному з міських кладовищ Миколаєва рядами стоять свіжі могили. На них немає портретів, немає звичних імен та дат народження. На дерев'яних хрестах — лише бездушні сімнадцять цифр. Тут знаходять свій спокій українські захисники та захисниці, чиї особи поки що не вдалося встановити.
Про це повідомляють Миколаївські новини з посиланням на Відділ комунікації поліції Миколаївської області.
Перекреслені долі та вічний спокій під номерами
У кожного з цих хлопців та дівчат було своє життя, свої плани, мрії та кохані люди. Хтось хотів ростити дітей, хтось — будувати будинки, любити, радіти ранковому сонцю. У них попереду було ціле майбутнє, але російська агресія безжально перекреслила все, залишивши натомість лише страшну формулу війни.
На сьогоднішній день на спеціальній ділянці кладовища в Миколаєві поховано 76 військовослужбовців. Земля прийняла їх після довгих і складних ДНК-експертиз та слідчих дій. Кожному загиблому присвоюють унікальний 17-значний ідентифікаційний номер. Цей цифровий код пишуть на табличці та дублюють на самій труні. Це єдина ниточка, яка в майбутньому допоможе повернути солдату його справжнє ім'я.
Як розповіла радниця начальника Миколаївської ОВА Неллі Яровенко, значна частина цих тіл — репатрійовані, тобто повернуті з полону чи з окупованих територій у рамках обмінів із російською федерацією. Це означає, що на миколаївській землі можуть лежати Герої з найрізноманітніших куточків України, яких просто зараз розпачливо шукають рідні.
Очікування дива за краплею ДНК
Наразі в Миколаївському обласному бюро судово-медичної експертизи перебуває ще близько 260 тіл невідомих захисників. Експерти цілодобово працюють над тим, щоб виділити ДНК-профілі та порівняти їх із базою даних родичів, які шукають зниклих безвісти.
Востаннє невідомих бійців ховали в Миколаєві близько пів року тому. Надалі загиблих воїнів, чиї імена не вдається дізнатися одразу, зраджуватимуть землі на Національному військовому меморіальному кладовищі.
Але про тих, хто вже знайшов притулок у Миколаєві, ніхто не забуває. Міські служби займаються благоустроєм цієї трагічної ділянки. Тут планують встановити надгробки єдиного військового зразка та великий інформаційний стенд. Навіть якщо ім'я солдата поки що невідоме, держава та містяни віддають йому найвищу шану — як рідному.
Коли надія перемагає безвісність
Слідчі та експерти наголошують: ці 17 цифр на табличці — не вирок. Робота з упізнання не припиняється ні на хвилину, і вона дає результати. Нещодавно одного з військовослужбовців, який спочивав під номером як невідомий, вдалося ідентифікувати за ДНК. Його родина, переживши страшний шок, нарешті дізналася, де їхній захисник. Рідні ухвалили рішення залишити його могилу на Національному меморіальному кладовищі, щоб до нього міг прийти кожен та вклонитися за подвиг.
Поки триває ця проклята війна, сотні українських родин живуть у нестерпному очікуванні бодай якоїсь звістки. А на миколаївському цвинтарі посеред випаленої сонцем, розритої землі стоїть лише суцільна мовчазна лінія однакових дерев'яних хрестів. Замість імен — чорні таблички з холодними порядковими номерами тих, хто віддав за нас усе, включно із власним ім'ям. Вічна пам'ять і слава безвісним Героям!..
Читайте також: