Засолення Березанського лиману на Миколаївщині: катастрофа для річкової риби чи шанс заробити на кефалі та креветках?

Акваторія Березанського лиману в Миколаївській області готується до масштабного перезавантаження рибного промислу та переходу на нові комерційні рейки. Фахівці Чорноморського відділу Інституту рибного господарства, екології моря та океанографії (ІРГЕМО) спільно з Миколаївським рибоохоронним патрулем провели комплексне гідроекологічне дослідження водойми.

Про це повідомляють Миколаївські новини з посиланням на офіційний науковий звіт відомства.

Головна мета масштабних робіт, під час яких учені відібрали проби води від морської частини лиману до дамби, — оцінити, як виживає місцева фауна в умовах підвищеної солоності води, і який дохід вона може принести економіці регіону.

Перезавантаження промислу: від карасів до дорогих делікатесів

Багато хто пам'ятає, як після підриву Каховської ГЕС дніпровська прісна вода тимчасово опріснила морські прибережні зони. Однак Березанський лиман живе за своїми законами: через пересихання малих річок, які його підживлюють, та інтенсивне випаровування водойма сьогодні стрімко засолюється, приймаючи величезні обсяги морської води. Учені зафіксували, що лиман остаточно перейшов у режим підвищеної солоності. Це серйозний виклик для традиційного прісноводного рибальства.

Зміна гідрохімічного режиму (рівня pH, азоту, фосфору та кисню) змушує місцевий рибний бізнес адаптуватися до нових реалій:

• Нова кормова база: Учені детально проаналізували розвиток місцевих гідробіонтів (мікроорганізмів) і визначили весняний біопродуктивний потенціал лиману. Простіше кажучи — вони з'ясували, скільки тонн риби здатна прогодувати оновлена екосистема.

• Зміна «асортименту»: Засолення Березанського лиману відкриває нові перспективи для промислового розведення дорожчих, морських видів водних біоресурсів. Водойма перетворюється на ідеальну базу для вирощування кефалі, глоси, пеленгаса і навіть чорноморських креветок, попит і ціни на які на українському ринку в рази вищі, ніж на звичайну річкову рибу.

Офіційні результати державного моніторингу стануть юридичною та науковою основою для формування нових квот і науково обґрунтованих підходів до рибогосподарської експлуатації Березанського лиману. Раціональне використання цього природного ресурсу дозволить миколаївським підприємствам легально наростити обсяги вилову, створити нові робочі місця та наповнити місцевий бюджет.