Секрет «розсипного хреста»: як литовський хірург-політемігрант врятував культурний код Миколаївщини
Історія Костянтина Натанаса, який рятував і життя, і традиції.
У 2026 році виповнюється 50 років від заснування творчого об’єднання «Прибужжя». Це співдружність майстрів, яка з 1976 року об’єднує людей різного віку та професій — від студентів до пенсіонерів — заради однієї мети: зберегти живе народне мистецтво нашого краю. До ювілею в обласному краєзнавчому музеї відкрилася виставка «Колорит минулого століття», де серед безлічі експонатів особливе місце посідають роботи людини з дивовижною долею.
Про це повідомляють Миколаївські новини з посиланням на Миколаївський обласний краєзнавчий музей.
Шлях із Литви до Миколаєва: через фронт та лікарні
Костянтин Михайлович Натанас (1923–1989) народився у Вільнюсі. З початком Другої світової війни він, будучи політемігрантом, опинився в Україні. У лавах 16-ї Литовської стрілецької дивізії пройшов через важкі бої на Орловсько-Курському напрямку, де зазнав тяжкого поранення. Саме довгі місяці лікування привели його до головного рішення життя — стати лікарем.
Закінчивши Харківський медінститут, він працював у Києві, а згодом переїхав до Миколаєва. У 1960–1970-х роках місто знало його як блискучого хірурга міської лікарні №2. Але мало хто з пацієнтів здогадувався, що після складних операцій їхній лікар бере до рук не скальпель, а голку з ниткою.
Вишивка як тренування рук та поклик душі
Для Костянтина Натанаса вишивка була не просто відпочинком. Ювелірна робота над полотном допомагала йому підтримувати ту саму «хірургічну» точність і чутливість пальців, яка рятувала людей за операційним столом.
Але він не просто вишивав — він був справжнім дослідником. Костянтин Михайлович їздив у етнографічні експедиції селами, дбайливо фіксував народні орнаменти та замальовував їх на міліметровому папері. Завдяки його відданості справі, в нашій області була задокументована та врятована від забуття старовинна техніка «розсипний хрест».
Спадщина майстра
У музейних фондах сьогодні дбайливо зберігається 41 робота Костянтина Натанаса: це і традиційні рушники, і витончені чоловічі краватки, і сорочки, і декоративні панно. Майже всі вони виконані у класичних червоно-чорних тонах. У кожній роботі відчувається глибина: майстер умів віртуозно вплітати в народні візерунки сюжети, пов’язані з важливими історичними подіями.
Ця виставка — данина пам’яті людині, яка, будучи за народженням литовцем, усім серцем полюбила українську землю і стала одним із головних охоронців її краси.