Мобілізація по-новому в Україні: що зміниться з 1 квітня і кого призвуть першими

З 1 квітня 2026 року в Україні продовжує діяти оновлений порядок мобілізації. Йдеться не про запуск нової моделі призову, а про посилення контролю та перехід до більш цифрового формату роботи з військовозобов'язаними. Держава частіше перевірятиме військовозобов'язаних, а їхні дані звірятимуть між різними реєстрами.

Про це повідомляє ТСН. Воєнний стан і загальну мобілізацію продовжили на 90 днів – з 3 лютого до 4 травня 2026 року. Призов триватиме весь час дії воєнного стану і може бути продовжений знову, якщо парламент ухвалить відповідне рішення.

Одна з найпомітніших змін – активне впровадження електронного військового обліку. Повідомлення про повістки тепер можуть надходити в електронному вигляді, постановка на облік відбувається автоматично, а дані синхронізуються між державними реєстрами. Система може автоматично фіксувати порушення – наприклад, неявку до ТЦК. Паперові повістки повністю не зникли, але їхня роль поступово зменшується.

Змінився і підхід до відстрочок. Подати документи тепер можна дистанційно, без обов'язкового візиту до ТЦК. Водночас держава посилила контроль за підставами для відстрочки і активно бореться з підробленими документами. Особливу увагу приділяють фіктивному догляду за родичами, формальному навчанню без відвідування занять та сумнівним медичним довідкам. Логіка проста: подати документи легше, але довести право на відстрочку – складніше.

Змін зазнало й бронювання працівників. Держава уважніше перевіряє, чи справді компанія є критично важливою для економіки чи армії. Регулярно перевіряється статус підприємства, дані працівників звіряють із податковими та пенсійними реєстрами, встановлено жорсткіші вимоги до зарплати та фінансової дисципліни компанії. Сама схема бронювання не змінилася – воно надається на певний строк, зазвичай на шість місяців, після чого його потрібно поновлювати.

Мобілізації підлягають чоловіки віком від 18 до 60 років. Жінки можуть вступити до Сил оборони лише за власним бажанням. Не призивають людей з інвалідністю та тих, хто має законну відстрочку або бронювання. Серед категорій з правом на відстрочку – непридатні до служби за станом здоров'я, батьки трьох і більше дітей, одинокі матері або батьки, опікуни, родичі загиблих військовослужбовців, звільнені з полону, студенти денної форми, працівники критично важливих підприємств, окремі категорії держслужбовців, науковців і педагогів.

Окремих правил для чоловіків віком понад 50 років в законодавстві немає – вони підлягають мобілізації на загальних умовах. "Тобто такі особи також підлягають мобілізації на загальних умовах у разі визнання військово-лікарською комісією їх придатними до військової служби та відсутності підстав для отримання відстрочки", – пояснила ТСН.ua адвокатка Марина Бекало. На практиці людей старшого віку мобілізують рідше і частіше направляють не на передову, а на посади забезпечення – водіями, механіками або в логістику. Однак за наявності бойового досвіду чи потрібної спеціальності їх можуть призвати незалежно від віку.

Конкретні плани мобілізації визначає Генеральний штаб ЗСУ. "Такі розпорядження та мобілізаційні завдання не перебувають у відкритому доступі та є службовою інформацією", – зазначила Бекало. На практиці першими мобілізують військовозобов'язаних із бойовим досвідом, людей із дефіцитними спеціальностями, придатних за станом здоров'я та тих, хто не має відстрочки або бронювання.

Загальний граничний вік мобілізації для більшості військовозобов'язаних – 60 років. Це означає, що чоловіка можуть призвати навіть у 59 років, якщо він придатний до служби. Для вищого офіцерського складу граничний вік становить 65 років.

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №15076, який пропонує уточнити правила роботи територіальних центрів комплектування. Йдеться, зокрема, про заборону примусового затримання громадян, чіткіші правила перевірки документів і обмеження застосування сили під час мобілізаційних заходів. Документ поки не ухвалений, тому чинні правила роботи ТЦК залишаються без змін.