У Миколаївській області узаконили статус Ковалівських плавнів: подробиці про новий заказник
У Миколаївській області стало на одну заповідну зону більше. Обласна рада офіційно оголосила ділянку плавневих комплексів у заплаві Південного Бугу гідрологічним заказником місцевого значення.
Нова територія, що охороняється, отримала назву «Ковалівські плавні» і охоплює площу в 392,4 га. Про це повідомляють Миколаївські новини з посиланням на Управління екології та природних ресурсів Миколаївської ОДА.
Суперечки про очерет і рибу
Створення заказника не обійшлося без дискусій. Ще у 2024 році екологи пропонували виділити під охорону понад 590 га, проте у підсумку площу скоригували до 392 га.
Під час обговорень депутати висловлювали побоювання: чи не перетвориться повна заповідність на проблему? Були страхи, що без втручання людини протоки заростуть очеретом, вода застоїться, а риба просто зникне. Однак статус заказника дозволяє знайти баланс між суворою забороною та необхідним доглядом за екосистемою.
Де це знаходиться і чому важливо?
Заказник розташований у межах Ольшанської громади Миколаївського району (західна околиця села Ковалівка). Ця територія — справжній «дитячий садок» для риби та дім для унікальних водних рослин.
Ініціатором порятунку плавнів виступила «Українська природоохоронна група», а детальні дослідження провели вчені з Національного природного парку «Бузький Гард». Екологи впевнені: збереження таких мілководних ділянок — це запорука того, що Південний Буг залишиться живою річкою, а не перетвориться на ланцюг стоячих боліт.
Що таке заказник і «з чим його їдять»?
Багато хто плутає заказник із заповідником, думаючи, що це місце за колючим дротом, куди не можна заходити. Насправді все набагато цікавіше:
- Природний фільтр і «губка»: Гідрологічний заказник — це не просто вода й очерет. Це величезна природна лабораторія. Плавні працюють як гігантський фільтр, очищуючи річкову воду. А ще вони діють як «губка»: під час паводків вбирають зайву вологу, а в посуху поступово віддають її ґрунту, не даючи району перетворитися на пустелю.
- Тут не можна: У заказнику заборонено будувати капітальні споруди, змінювати русло річки або зливати відходи. Навіть фермери на сусідніх полях мають бути обережними — використання агресивної хімії під забороною, щоб отрута не потрапила до загальної «чаші».
- Але тут можна: На відміну від суворих заповідників, у заказник можна приходити на прогулянку. Це місце для споглядання природи. Головне правило — «не нашкодь». Тут не можна палити багаття де заманеться, ганяти на моторних човнах, лякаючи птахів, або влаштовувати масовий вилов риби.
- Навіщо це нам? Уявіть, що це «страховий поліс» для нашої природи. Статус заказника гарантує, що через 10 років на місці мальовничих плавнів не виросте сміттєзвалище чи закрите елітне селище, а річка не пересохне, залишивши жителів без чистої води.
«Ковалівські плавні» тепер під захистом закону, а отже, унікальна природа Миколаївщини отримала шанс зберегтися у своєму первісному вигляді.