Битва за дерева в Інгульському районі: екологи перерахували кожну рослину, що заважає майбутній заправці
Епопея з будівництвом автозаправного комплексу в зеленій зоні Інгульського району вийшла на новий виток. Поки столичні чиновники дають «зелене світло» бізнесу, місцеві мешканці та екологи намагаються врятувати буквально кожне дерево на ділянці, яку львівська фірма «Світ здоров'я» намагається отримати вже 11 років.
Про це повідомляють Миколаївські новини
Міністерство «умило руки»?
Ситуація навколо перетину проспекту Богоявленського та вулиці Кобера загострилася після того, як Міністерство економіки та навколишнього середовища України надало позитивний висновок щодо реалізації проєкту. Однак у документі є важлива деталь: чиновники з Києва технічно переклали відповідальність на місцеву владу, зазначивши, що питання видалення дерев належить до компетенції Миколаївської міської ради. Тепер саме від позиції міських управлінців залежить, чи залишиться тут сквер, чи виросте чергова АЗС із магазином.
217 аргументів проти будівництва
Після поновлення суперечок на місце виїхала представницька комісія на чолі з Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу. До перевірки долучилися не лише посадовці та науковці, а й ті, хто знає ціну цієї зеленої зони найкраще — мешканці навколишніх будинків, які 11 років тримають оборону.
Результати обстеження території площею 0,76 га говорять самі за себе:
- Екологи нарахували 217 дерев та одиниць самосіву.
- Це не «гнилі палки», як часто намагаються представити забудовники: 185 дерев (дуби, в’язи, берести, тополі та акації) перебувають у відмінному та задовільному стані.
- Сухостою на всій ділянці — лише 7 одиниць.
На стовбурах живих дерев комісія виявила маркування зеленою фарбою. Це «автографи», залишені після попереднього візиту представників забудовника. Якщо будівництво розпочнеться, усі ці здорові дуби та акації будуть повністю знищені.
Цінність проти прибутку
На цей час, 16 квітня 2026 року, будівельна техніка на об'єкт ще не зайшла. Проте результати комісії чітко підтверджують: ця ділянка має величезну екологічну цінність для загазованого Інгульського району. Для місцевих жителів цей сквер — єдиний захисний бар'єр від шуму та пилу проспекту, тоді як для львівського інвестора це лише вигідна локація.
На чий бік зрештою стане міська влада: захистить право містян на чисте повітря чи віддасть перевагу інтересам бізнесу?