Парадокс Гмирьова: як «пролетарський поет» з 10 віршами став символом Миколаєва і чому його бюст нарешті прибрали
Перегорнуто ще одну сторінку комуністичного міфу Миколаєва.
У березні Міністерство культури виключило з Державного реєстру нерухомих пам’яток України бюст поету Олексію Гмирьову. Втративши охоронний статус, перед Великодніми святами його було демонтовано. Роботи виконало комунальне підприємство “Миколаївські парки”.
Свого часу Міністерство культури надіслало листа до Миколаївської міської ради та Миколаївської обласної військової адміністрації підготувати документи для вилучення погруддя Гмирьову з Держреєстру, бо він підпадав під дію декомунізаційного та деколонізаційного законодавства. На демонтажі також наполягав Український інститут національної пам’яті, повідомляють Миколаївські новини.
Університетський сквер
1968 року бюст Олексію Гмирьову був встановлений в Університетському сквері на розі вулиць Вадима Благовісного та Артилерійської. Це була работа скульптора Олега Здиховского та архітектора Євгена Теляшова.
Гмирьова судили за вбивство
Олексій Гмирьов (1887-1911) – уродженець Смоленська, З’явився в Миколаєві у 15-річному віці, влаштувався на суднобудівний завод. Входив до російської соціал-демократичної робітничої партії. Брав участь у революційних подіях 1905-1907 років на Миколаївщині. Був звинувачений у вбивстві. 1908 року засуджений до десяти років каторжних робіт. Помер 1911-му в лікарні Херсонської каторжної в'язниці від сухот. Похований на херсонському цвинтарі. Йому було 24 роки.
Що він за поет
Поезію Гмирьова назвати високохудожньою вкрай складно. Вірші – це римовані прокламації, де ідеологічне посилання («в бій!», «ланцюги впадуть!») переважає над естетикою. Але для комуністичної влади Гмирьов був ідеальним символом: «корабел із Миколаєва», який став професійним революціонером і загинув у в'язниці. Він став частиною місцевого міфу – таким собі поетом-мучеником.
За життя Гмирьов опублікував не більше десяти віршів. Все інше було видано в «причесаному» вигляді лише 1926 року, через 15 років після його смерті у в'язниці. Ці вірші до редакції комуністичної газети нібито принесла його «наречена».
Іменем Гмирьова було названо Миколаївську обласну універсальну наукову бібліотеку. Ім'я Гмирьова виключено із назви 2018 року.