Від кочегара до Золотої пекторалі: як хлопець із миколаївського села знайшов головний скарб України
Сьогодні, 4 лютого, виповнюється 90 років від дня народження Бориса Мозолевського — видатного українського археолога, поета та людини, яка подарувала світові Золоту пектораль. Для Миколаївщини це ім'я особливе: всесвітньо відомий учений народився і виріс у наших краях.
Про це повідомляють Миколаївські новини.
Шлях із Миколаївки до авіації та котельні
Борис Мозолевський народився у 1936 році в селі Миколаївка Веселинівського району Миколаївської області в селянській родині. Його доля могла скластися інакше: він навчався льотній справі в Одесі та Єйську разом із майбутніми космонавтами Георгієм Добровольським та Георгієм Шоніним. Однак після скорочення армії у 1956 році Борис круто змінив життя.
Читайте МН в Telegram: тільки важливі новини
Майже десять років він пропрацював кочегаром на київському заводі, а у вільний час писав вірші та навчався на історико-філософському факультеті університету ім. Т. Г. Шевченка.
Як загартовувався археолог: експедиції та Товста Могила
Його шлях у великій науці почався з польових робіт. Ще студентом він брав участь у Південно-Українській експедиції Інституту археології під керівництвом О. Лєскова та працював у Нікопольській експедиції О. Тереножкіна.
З 1969 року Мозолевський очолив Орджонікідзівську експедицію, але шлях до успіху був затьмарений гоненнями: через сміливу громадянську поезію археолог зазнавав тиску і навіть втрачав роботу.
Переломним став 1971 рік. Під час розкопок скіфського царського кургану Товста Могила (Дніпропетровська область) Мозолевський зробив знахідку століття. Золота пектораль, знайдена ним, визнана одним із найвеличніших шедеврів скіфо-античного мистецтва всіх часів.
Спадщина «лицаря степів»
Після цього відкриття ім'я вихідця з миколаївської глибинки здобуло міжнародне визнання. Він очолив скіфський відділ Інституту археології, захистив дисертацію та написав понад 80 наукових праць.
Для сучасників Борис Мозолевський залишився «лицарем українських степів». Людиною, яка зуміла знайти головну реліквію країни, пройшовши шлях від заводської котельні до вершин світової науки, і ніколи не забувала про своє коріння на Миколаївщині.