Повернення з Парижа: у Миколаєві оцифрували 22 картини художника та мецената Леоніда Інглезі
У Миколаєві оцифрували 22 картини Леоніда Інглезі — художника, мецената та засновника двох міських музеїв
Команда проекту «Цифрова колекція музею» завершила оцифрування всієї живописної колекції миколаївського художника та мецената Леоніда Інглезі (1882–1972), яку спадкоємці передали з Парижа в дар двом миколаївським музеям. Наразі роботи доступні для вивчення та збереження у цифровому вигляді, що є важливим кроком до популяризації культурної спадщини Південної України після повернення колекції з еміграції.
Читайте ПН в Telegram : тільки важливі новини
Як повідомляє "Агентство розвитку Миколаєва", проект реалізується платформою MY ART спільно з Агентством розвитку Миколаєва за підтримки Українського культурного фонду. В рамках роботи оцифровано 19 картин із зібрання Миколаївського обласного краєзнавчого музею та три роботи із фондів Миколаївського обласного художнього музею ім. В.В. Верещагіна. Незабаром цифрова колекція буде доступна на сайті проекту: https://museum.myart.org.ua.
«Миколаївський вигнанець із трагічною, але водночас блискучою долею, Леонід Інглезі поступово повертається додому з Парижа завдяки зусиллям його онуки Ганни Христофорової. Понад тридцять років вона переписувалася з краєзнавчим музеєм та передавала художню спадщину — живопис, графіку, архівні документи та особисті речі», — розповідає Сергій Піскурйов, старший науковий співробітник та хранитель художньої групи краєзнавчого музею.
Особлива заслуга у поверненні спадщини належить покійній співробітниці музею Олені Пономарьовій, яка довгі роки займалася науково-пошуковою роботою та підготовкою колекції до повернення до Миколаєва.
В оцифрованій колекції — краєзнавці старого Миколаєва початку XX століття: «На вулицях Миколаєва» (1905), «Фонтан» (1910), «Миколаївська міська управа», «Будинок з вазонами» (1910), «Старі гармати» (1910), «Миколаївський Миколаєві», «Трійка», «Таємничий сад». Особливу цікавість викликають полотна французького періоду його творчості.
«У фондах художнього музею зберігається етюд Інглезі «Вигляд Миколаєва», подарований художником Павлом Ковальовим у 1965 році. А 2010 року музей поповнили два пейзажі — «Поле. Етюд» та «Клумба у приватному саду Ля Гарен-Коломбо (передмістя Парижа)», створені у 1920–1930-х роках», — додає Лариса Тверітінова, заступник директора музею ім. Верещагіна з наукової роботи.
Леонід Інглезі брав активну участь у культурному житті Миколаєва та Одеси: був членом Товариства художників Півдня України, входив до комітетів зі створення двох миколаївських музеїв, викладав малюнок, креслення та ліплення в художньо-промисловій школі, обирався голосним Міської думи (1913–1917) фінансово.
Після більшовицького перевороту він поїхав до Франції разом із сім'єю і, незважаючи на труднощі, став відомим як мозаїст у майстерні Бориса Анрепа, створюючи роботи для провідних європейських палаців та соборів до кінця життя.
Оцифрування колекції Інглезі дозволяє зберегти його спадщину для майбутніх поколінь та відкрити світові багату культурну історію Миколаєва.