У Миколаєві на Флотському бульварі демонтували знамениту гармату – городяни обурені
У вівторок, 24 червня, на Флотському бульварі в Миколаєві робітники комунального підприємства «Миколаївські парки» демонтували старовинну гармату, яка тривалий час служила однією зі знакових локацій міста.
Фото з місця подій опублікував краєзнавець Андрій Шинкаренко.
Читайте МН в Telegram тільки важливі новини
Чи не пам'ятник культури, а об'єкт деколонізації
Як прокоментував начальник управління культури Миколаївської міськради Юрій Любаров, об'єкт не перебував на балансі управління та не є пам'яткою культури. Відтак його відомство не несе відповідальності за демонтаж.
У прес-службі мерії пояснили, що об'єкт усунули в рамках політики деколонізації. Головний архітектор міста Євген Поляков уточнив, що на гарматі було зображено двоголового орла — герба Російської імперії, що порушує українське законодавство про заборону комуністичної та нацистської символіки.
Де тепер гармата?
За словами Полякова, зараз об'єкт тимчасово розміщений на території КП «Миколаївські парки». А Управління культури, національностей та релігії Миколаївської ОДА вже звернулося з проханням передати гармату до Музею суднобудування та флоту як експоната.
Планова заміна плитки?
Видання Міквісті з посиланням на свої джерела повідомляє, що демонтаж також пов'язаний із майбутніми роботами із заміни плитки на набережній. Роботи нібито почнуть саме з тієї ділянки, де стояла гармата. Проте сам головний архітектор стверджує, що жодних офіційних документів на погодження ремонту до нього не надходило.
— До мене не приходили жодні погоджувальні завдання. Формально це можлива ініціатива, але у мене на руках немає жодних планів чи затверджених рішень, — сказав Євген Поляков у коментарі Преступности.НЕТ.
Між "улюбленим символом" та "імперським пережитком": городяни знову розділилися
Реакція миколаївців на демонтаж виявилася, як і раніше, полярною. Для багатьох гармата була впізнаваним символом міста, точкою тяжіння, місцем для фото та прогулянок. У соцмережах люди пишуть, що не асоціювали її ні з царською Росією, ні з СРСР, а сприймали як частину міської естетики та морської історії.
«Навіщо? Кому вона заважала? — риторичне питання, яке найчастіше повторюється під публікаціями про демонтаж. Дехто порівнює ситуацію з іншими резонансними рішеннями міської влади, наприклад, спилом блакитних ялинок у мерії.
Але інша частина громади підтримує демонтаж. Для них навіть фрагменти імперської символіки є неприпустимим у сучасному українському місті. Пропозиції зняти зі зброї двоголового орла і залишити гармату на місці – сприймаються ними як половинчасті і неприйнятні компроміси.
Це зіткнення поглядів — чергове підтвердження того, як складно та болісно відбувається процес деколонізації у містах із складно переплетеною історією.