Найважче не стільки фізично, як морально – бойовий досвід бійця ТЦК, що боронив Миколаївщину та Херсонщину

Брав участь у боях на Миколаївщині та Херсонщині. За станом здоров’я 56-річний військовий служить в одному з Миколаївських територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Про свій бойовий досвід старший сержант розповів кореспондентам Суспільного Валентині Гуровій та Поліні Гожбур.

До повномасштабного вторгнення Сергій працював за кордоном, згодом займався підприємництвом. В лютому 2022 року вивіз з України дружину та пішов до військкомату. Військового досвіду чоловік не мав взагалі, відслужив строкову службу ще у лавах радянської армії. Обрав собі позивний Аматор, що означає "любитель, непрофесіональний військовий", пояснює він.

"Я був виключений, знятий з обліку і стан здоровʼя у мене був не дуже. Але бачити як ці... як стріляли по Миколаєву, це неможливо витримати, щоб не піти, не захищатись", — каже боєць.

Після навчання Аматора направили в 11-й окремий стрілецький батальйон. Виконував завдання у населених пунктах Давидів Брід та Сухий Ставок.

"Сиділи в норі, брали на себе удар, ходили на КСП, на чергування. Як йшли в наступ кацапи, то відстрілювались, а стріляли дуже жорстко. "Нуль" — там найважче, навіть не стільки фізично, як морально. Можливо, я не звик, чекаєш цього прильоту і думаєш, що зараз воно попаде в тебе, а воно лягає ліворуч, праворуч, далі", — розповідає захисник.

У підрозділі сержанта служило десять військовослужбовців з бойовим досвідом, більшість діставали поранень. Серед них Сергій був найстаршим, за його словами, це створювало складнощі.

"Уявіть собі, мій напарник, 25 років, у нас була пара АГС. Ми якщо міняємо позицію, це завжди відбувалось ввечері, коли сутеніє, все бігом. Я падаю, задихаюся, він тягне мене, я йому точно не сподобався. Він вже каже: "Дід, йди додому", в такому плані "що ти тут робиш?", — говорить Аматор.

Згодом бійця перевели у підрозділ хімзахисту, а 2023 року- в один з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

"В один прекрасний момент кажуть: "Ви обмежено придатний, все, до побачення, у ТЦК". Це ми вже відійшли, нас відкинули з бойових позицій, були на ППД. Я так розумію, що вирішили всіх хворих, поранених відкинути в ТЦК. Молодий і старий, якось не дуже однаково виконуємо свої завдання", — каже вояк.

Зі слів Сергія, фізично стало легше, морально важче. Під час одного з оповіщень чоловік отримав травму.

"Зустріли людину, не хотів предʼявляти документи, почалась шарпанина, почали боротися, я впав, він на мене, зламав ключицю мені. Я вибув зі строю майже на два місяці, робили операцію", — розповідає боєць.

"Різні люди є, я думаю, що більше тих, хто нас підтримує. Люди багато настраждалися, якось не чесно, одні воюють, другі не воюють. Зазвичай люди знають про свої права, а про обовʼязки забувають".