Чому Захід боїться віддати Україні гроші російського ЦБ
США повідомили союзникам G7, що знайшли законний спосіб вилучити заморожені російські активи на користь України, оголосивши це контрзаходом держав порушених Москвою міжнародного законодавства.
Як повідомила минулого тижня Financial Times, тема конфіскації російських активів, за даними британської газети, може стати предметом обговорення на майбутній зустрічі лідерів G7, яка запланована до другої річниці початку вторгнення російських військ в Україну — 24 лютого 2024 року.
Західні країни після початку війни заблокували близько $300 млрд. резервів російського Центробанку. Загальну суму заморожених активів Росії Мінфін США оцінював у $330 млрд. Пропозиції про передачу цих грошей Україні звучали багато разів, починаючи з весни 2022 року, але цього так і не сталося.
«Просто немає закону, який дозволяє це зробити, – пояснює економіст Сергій Алексашенко. — Це не питання „Хочуть чи не хочуть?“; не можуть. Потрібно створити юридичну конструкцію; визначити склад злочину, за який має відповідати власник активів; і все це так, щоб не суперечило іншим законам та могло бути доведено для суду».
Проте створити законні підстави для передачі грошей реально, вважає Олексашенко. «В принципі, закон (думаю, у будь-якій країні) може дозволити вилучення приватної власності за рішенням суду. Але не за рішенням уряду — це тільки Путіну можна», — робить висновок він.
При цьому економіст не вважає, що передача російських активів в Україні може стати небезпечним прецедентом, але для цього потрібно ретельно опрацювати процедуру. Раніше лунали побоювання, що конфіскація російських активів могла б стати негативним прикладом для інвесторів з Китаю та арабських країн, які мають великі пакети боргових зобов'язань країн G7. «Якби американці конфісковували активи за рішенням адміністрації, то такі страхи мали б під собою підстави. А без цього не бачу причин для занепокоєння», — каже Алексашенко.
Алексашенко впевнений, що необхідну процедуру конфіскації в результаті буде розроблено: напередодні ЄС прийняв 12-й пакет санкцій, який дає право країнам-учасницям ухвалювати закони, які дозволяють конфіскацію для виплати компенсацій компаніям, активи яких були вилучені в Росії. «Зрозуміло, що ці закони ще належить ухвалити, і тим більше, ці норми не стосуються компенсацій Україні, але, схоже, це тепер стає не питанням «так» чи «ні», а питанням «коли», — робить висновок економіст, раніше працював першим заступником голови Банку Росії.
Створити процедуру передачі російських грошей Україні не так складно, як зробити її несуперечливою, каже керівник «Трансперенсі Росія» Ілля Шуманов. Західні країни таким чином побоюються створити прецедент, наслідки якого буде важко контролювати.
«Війна поставила під сумнів право приватної власності щодо тих людей чи компаній, які пов’язані з російською владою, — каже Шуманов. — У результаті непорушність права приватної власності ставиться під сумнів за певних умов. Ці умови чітко окреслені: зв'язок з агресором, зв'язок із найближчим оточенням Володимира Путіна. Але, на мій погляд, цей прецедент піде далі, і ми побачимо, що в майбутньому право приватної власності в чомусь буде вражене, перестане бути непорушним».
Право власності — це те, на чому тримається сучасний західний світ, зазначає Шуманов. Проте її вилучення — природне продовження санкційної політики, вважає експерт, і це може зупинити у майбутньому зупинити ту чи іншу державу від прояву агресії.
"Схоже, тут виключно політичні причини: бояться Путіна", – говорить про причини зволікання Заходу з конфіскацією російських активів міжнародний юрист Сергій Голубок. На його думку, для передачі російських активів Україні немає жодних перешкод щодо міжнародного права. «Щоправда, я використав іншу підставу [для передачі грошей], — каже Голубок. Наразі передача російських активів планується як покриття збитків, завданих Росією Україні. Голубок вважає, що логічніше було б вилучати із заморожених російських коштів гроші на сплату штрафів за рішеннями міжнародних судів.
«Я застосував би як підставу рішення ЄСПЛ проти РФ, — каже юрист. — У тому числі у справах, ініційованих Україною, але є й багато рішень щодо позовів російських та інших громадян». Він додає, що поточне обґрунтування також має право на існування. «Але мені здається, це менш справедливо, тому що Путін завдав і завдає шкоди не лише Україні, — каже Голубок. — Крім того, у такому разі постає питання визначення розміру збитків. А ЄСПЛ якраз все визначає у зрозумілій судовій змагальній процедурі (як і інші суди, наприклад, Міжнародний Суд, який зараз завершує розгляд справи за позовом України до РФ»).
США не хочуть закривати можливість домовитися з Путіним на якомусь етапі в майбутньому, робить висновок Голубок, і саме тому питання з активами вирішується так довго і обережно. "Я думаю, що вони хочуть залишити можливість врегулювання з Путіним, і частиною врегулювання буде повернення йому його заморожених коштів", – каже адвокат.