Застрелився командир 247-го полку Росії, який на початку війни наступав на Миколаїв

Комбат 247-го гвардійського «козачого» десантно-штурмового полку Дмитро Лисицький, який вчинив самогубство, не міг змиритися з масштабними втратами серед однополчан в Україні, пише «Бі-бі-сі» з посиланням на товаришів по службі підполковника.

Лисицький застрелився у березні 2023 року у себе у квартирі у Ставрополі. За словами співрозмовників видання, за деякий час до цього він намагався довести до путіна та міністра оборони Сергія Шойгу інформацію про те, хто винен у розгромі 247 полку, посилаючи доповідні в АП та військове відомство.

На початку війни полк відправив на штурм Херсона та Миколаєва близький до голови Генштабу генерал Аркадій Марзоєв. За словами добровольця з Санкт-Петербурга Єгора Гузенка, який веде телеграм-канал «Тринадцятий», у перші дні вторгнення через Марзоєва «загинули близько півтори тисячі хлопців».

24 лютого 2022 року, стверджує Гузенко, генерал відправив десантників 247-го полку наступати на Херсон, запевнивши офіцерів, що розвідка проведена і траса на місто вільна, але натомість військовослужбовці потрапили в засідку ЗСУ, зазнавши тяжких втрат. За два дні ситуація повторилася, тільки цього разу десантники намагалися штурмувати миколаївський аеропорт. «Усього за два дні 247-й ДШП втратив 76 людей убитими та близько 140 пораненими, знищено 9 бойових машин», — писав Гузенко.

Двоє колишніх підлеглих Лисицького підтверджують, що полк зазнав критичних втрат — зокрема загинув і командир підрозділу підполковник Костянтин Зізевський. Лисицький же, кажуть його товариші по службі, зміг не лише вивести з оточення в аеропорту Миколаєва свій батальйон без втрат, а й організував оборону по річці Інгулець, яку армія тримала аж до того, як генерал Сергій Суровікін вирішив залишити Херсон і весь правий берег Дніпра.

«Він жив полком. <...> Не зазнав втрати полку», — сказав Тимур Хазіахметов, який служив під командуванням Лисицького 13 років тому. "Це все трапилося на тлі херсонських подій", – підтвердив ще один колишній підлеглий підполковника.

У ставропольському 247 десантно-штурмовому полку Дмитро Лисицький прослужив 30 років. «Усі, хто його знає, дуже поважали. Він пройшов від рядового до підполковника в одній частині, і він увесь солдатський побут знав не від когось, а тому, що сам був рядовим солдатом», – сказав Хазіахметов.

Російським наступом, що провалився на Миколаїв, у 2022 році керував близький до голови Генштабу Валерія Герасимова генерал Аркадій Марзоєв. І хоча операція успіхом не увінчалася, це не завадило його підвищенню у званні: у грудні 2022 року генерал-майор став генерал-лейтенантом. Аркадій Марзоєв був молодшим братом друга Герасимова Станіслава Марзоєва, який загинув в результаті краху вертольота 3 листопада 2002 року, збитий чеченцями.

Товариші по службі Лисицького розповіли телеграм-каналу «ВЧК-ОГПУ», що емоційний стан військового посилився після вересня 2022 року — тоді йому вдалося вивести батальйон із Харкова, де під час контрнаступу ЗСУ сталося «справжнє пекло». За даними Головного управління розвідки України, було знищено 237-й елітний полк ВДВ і війська РФ зазнали великих втрат через відсутність логістики та помилок командування. Співрозмовники каналу стверджують, що за збереження життів Лісицькому бійців хотіли вдруге дати Героя росії, але потім було вирішено не представляти його до нагороди за відступ.

Інформацію про те, що підполковнику обіцяли другу Золоту зірку, підтвердили й джерела Бі-бі-сі. Але натомість Лисицький після конфлікту з генералом Марзоєвим був відправлений у відпустку та на лікування до рідного Ставрополя з пораненнями обох ніг.

26 березня 2023 року стало відомо, що Путін нагородив Марзоєва орденом Олександра Невського. Того ж дня Дмитро Лисицький застрелився.