«Газпром» отримав понад трильйон рублів збитку після відключення газу Європі
Спроба Кремля заморозити Європу, щоб схилити Захід до поступок Україною, дорого обійшлася «Газпрому».
За підсумками 2022 року компанія, що позиціонує себе як «національне надбання», була змушена витратити майже половину запасів готівки на рахунках, щоб компенсувати збитки від припинення поставок європейським клієнтам і заплатити підвищені податки до бюджету.
Зустрівши війну з «грошової подушкою» розміром 2 трлн рублів, до кінця 2022 року «Газпром» мав вже лише 1,1 трлн рублів у вигляді коштів та їх еквівалентів, випливає з його звітності з МСФЗ.
Хоча виручка "Газпрому" завдяки високим цінам на газ навіть зросла – на 14%, до 11,7 трлн рублів, – всі інші фінансові показники впали з двозначною швидкістю. Чистий прибуток, що відноситься до акціонерів, скоротився на 41%; операційний прибуток – на 20%.
У другому півріччі, коли від російського газу були послідовно відключені майже всі європейські країни, «Газпром» взагалі отримав чистий збиток у розмірі 1,2 трлн рублів, випливає зі звіту. Його причина — у підвищенні податків, зазначає аналітик «Фінама» Сергій Кауфман: зіткнувшись із недобором сировинної ренти та необхідністю фінансувати війну з Україною, влада зобов'язала «Газпром» виплатити 1,25 трлн рублів додаткового НПДІ (податку на видобуток корисних копалин). Але доходів, щоб профінансувати порятунок бюджету, компанія не мала.
Отримавши за рік 2193000000000 рублів грошового потоку від операційної діяльності, «Газпром» витратив його практично без залишку на капітальні інвестиції (2192000000000 рублів). В результаті вільний грошовий потік компанії – тобто різниця між надходженнями на рахунки і відтоком – де-факто обнулився, а з урахуванням скорочення короткострокових депозитів взагалі став негативним – мінус 172 млрд рублів.
Перспектив покращення ситуації для «Газпрому» не проглядається. "Найближчими роками компанія може зіткнутися з серйозною загрозою своєї фінансової стабільності", – попереджає старший аналітик Альфа-банку Микита Блохін. Чистий, тобто не покритий коштами на рахунках, борг «Газпрому» у другому півріччі збільшився втричі і наблизився до позначки 4 трлн рублів. А це "критичний" рівень, вважає Блохін.
Втративши європейський ринок, куди до війни йшло 80% газового експорту, «Газпром» залишився без альтернатив: Китай, згідно з планом експлуатації газопроводу «Сила Сибіру», купить цього року 22 млрд. кубометрів — у 7 разів менше, ніж до війни імпортував Євросоюз. Спроба домовитися про будівництво труби «Сила Сибіру — 2» та збільшення поставок у 6 разів закінчилася фіаско: голова КНР Сі Цзіньпін відмовився підписувати новий газовий контракт під час візиту до Москви, а через місяць дав добро на будівництво нового газопроводу з Туркменії замість російського.
Президент Росії Володимир Путін розраховує на Туреччину, де, за його задумом, буде створено новий «газовий хаб». Але інвестувати в нього не бажає ніхто: турецька влада ще в березні повідомила про відсутність грошей на амбітний проект, а в червні до них приєдналася Угорщина — потенційний отримувач газу з хаба.
«У нас немає мети інвестувати в частки будь-якої енергетичної інфраструктури Туреччини», — заявив у понеділок голова угорського МЗС Петер Сійярто.
За підсумками 2022 року «Газпром» втратив половину експорту газу: його продажі в дальнє зарубіжжя — 100 млрд кубометрів — стали мінімальними з останніх років СРСР. Цього року, згідно з прогнозом комісії з енергетики Держради, експорт газу зникне ще вдвічі і становитиме лише 50 млрд кубометрів. Експорт до Європи та Туреччини при цьому зменшиться до 28 млрд кубометрів — утричі порівняно з 2022 роком. А його загальний обсяг може стати найнижчим із середини 1970-х років.