У Лукашенка почалися масові крововиливи у різні органи та тканини
Стала відома назва невиліковної хвороби, діагностованої у диктатора у ЦКЛ Москви.
Білоруський політик Валерій Цепкало повідомив, який діагноз поставив Лукашенку консиліум лікарів після госпіталізації до ЦКЛ Москви:
— Достовірно відомо, що тиждень тому, 25 травня, у четвер пізно ввечері до Центральної клінічної лікарні міста Москви у важкому стані було доставлено самопроголошеного правителя Білорусі Лукашенка. У пацієнта була сильна нудота та блювання, почалися масові крововиливи в різні органи та тканини. Кров йшла з носа, ясен, точкові крововиливи з'явилися навіть на шкірі, особливо виражені в місцях ін'єкцій.
Ці симптоми стали підставою численних спекуляцій щодо того, що він був отруєний. Ситуація посилювалася тим, що Лукашенка було доставлено до ЦКЛ після запланованої вечері з Путіним.
Слід зазначити, що якби Лукашенку не змогли врятувати, то з урахуванням історії з отруєнням Навального, Литвиненка та Скрипалів у світі твердо встановилася б думка, що він помер не своєю смертю, і жодних аргументів не було б прийнято.
Тому за наказом Кремля були терміново зібрані найкращі лікарі міста Москви, причому як науковці, так і практики. У його «поверненні до життя» було підключено найкращих реаніматологів з різних клінік російської столиці, які «дістають з того світу» людей щодня.
В результаті консиліум лікарів виставив пацієнтові діагноз – синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання (ДВС-синдром). Це захворювання, що характеризується порушеннями в системі згортання крові, при якому відбувається утворення множинних тромбів (кров'яних згустків). Так як фактори, що сприяють згортання крові витрачаються на утворення тромбів, ДВЗ переходить у стадію зниження згортання крові, що викликає кровотечу в різні органи.
Виразність кровотечі може варіювати від невеликих крововиливів на шкірі, до виникнення масивних кровотеч із шлунково-кишкового тракту, крововиливів у головний мозок, легені та інші органи. Крім вищезгаданих проявів ДВЗ синдрому виділяють також такі: набряклість, біль у ногах і грудях, задишка, холодний піт.
Прояви ДВС-синдрому залежить від стадії захворювання, і ступеня поразки певних органів. Для підтримки життєдіяльності організму проводиться переливання свіжозамороженої плазми (рідка частина крові), внутрішньовенне введення різних розчинів, що впливають на згортання крові.