На крейсері «Адмірал Кузнєцов», який вкрали росіяни, сталася пожежа

З крейсера евакуювали 20 людей, ніхто не постраждав. Причини займання поки що не повідомляються.

«Адмірала» таки вкрали

Важкий авіанесучий крейсер «Адмірал флоту Радянського Союзу Кузнєцов» було закладено на Чорноморському суднобудівному заводі 1982 року, спущено на воду 1985-го і перебуває в строю з 1990-го.

Основні характеристики корабля такі: довжина – 302,3 метра, ширина – 72,3 метра, осадка – 9,1 метра, максимальна швидкість – 29 вузлів, водотоннажність – 60 тисяч тонн, екіпаж – близько 2 тисяч осіб (з них 600 льотчиків та авіатехніків), дальність плавання – 8400 миль. На авіаносці можуть базуватися: винищувачі Су-33 та МіГ-29К у кількості 26 одиниць, 18 вертольотів Ка-27 та Ка-29, два вертольоти Ка-27ПС та чотири вертольоти Ка-31.

Озброєння корабля становлять дві реактивні бомбометні установки «Удав», 12 пускових установок протикорабельних ракет «Граніт», 6 шестиствольних 30-міліметрових артилерійських установок, 4 шестиствольні установки зенітно-ракетного комплексу «Кинжал» та 8 зенітних ракетно-артикул.

1 грудня 1991 о 9.00 цей величезний корабель тихо знявся з якоря в Севастопольській бухті і почав рух до Босфору. Відхід був раптовим. На березі залишилися вантажі, половина екіпажу та літаки. Усі, хто був на борту «Адмірала Кузнєцова», зрозуміли, що корабель таємно виводять із українських вод. Через півтора року в газеті «Північний робітник» було опубліковано спогади капітана 2-го рангу Віктора Канішевського, який був учасником походу із Севастополя до Сєвєродвінська. Ось витяг з цієї статті:

«...Як зараз пам'ятаю ажіотаж того осіннього дня, коли на «Кузнєцові» отримали телеграму президента України Кравчука. У ній оголошувалося, що корабель є власністю України, що до ухвалення урядового рішення він має залишатися на Севастопольському рейді.

Розбившись групами по каютах, офіцери, та й просто матроси, ворожили, як на це відреагують президент Росії Єльцин, головком ВМФ Чернавін та командувач Північного флоту Громов.

- Я ніяк не можу збагнути: навіщо Україні з її закритим Чорним морем корабель, призначений для океанської служби? Якщо так їй хочеться мати авіаносець, то нехай «Варяг» добудовує або «Ульяновськ», – дивувався командир БЧ-5 капітан 1-го рангу Андрій Утушкін. – Це чиста вода політиканство...

- Не без того, – погоджувався з ним замполіт капітан 1-го рангу Володимир Іванов. – Тільки Росія нізащо не віддасть "Кузнєцова".

Проте ухвалена незадовго до злощасної телеграми декларація про незалежність України вже зруйнувала, здавалося б, незламне морське братство екіпажу авіаносця. Частина офіцерів та мічманів, сім'ї яких перебували у Севастополі, не приховували свого бажання служити під українським «тризубцем», а тому відверто раділи телеграмі. Мовляв, навіщо на Півночі гробити такий чудовий корабель. Йому треба базуватись ближче до ремонтної бази. А вона для авіаносця є тільки в Миколаєві.

Минали дні. Київ мовчав. Із Заполяр'я тим часом прийшла радіодепеша про те, що до Криму вилетів перший заступник командувача Північного флоту віце-адмірал Юрій Устименко. Довгоочікуваний гість прибув на авіаносець катером. Незважаючи на пізню годину, було зіграно великий збір. Привітавшись із екіпажем, віце-адмірал з українським прізвищем розпорядився розпустити моряків, а командиру наказав негайно зніматися з якоря. Яригін почав пояснювати, що дві третини офіцерів і мічманів, а також здавальна команда залишилися на березі, прибудуть катерами лише завтра вранці.

- Нічого, і без них упораємося, – рішуче заявив гість. І додав: – Вони нас на поїзді обженуть. Виходимо негайно...

- А як же літаки, що залишились у Саках? – захвилювався замполіт Іванов.

– Самі прилетять у Сафонове, – заспокоїв Устименко. За рішучим тоном гостя можна було дійти невтішного висновку, що він отримав наказ відвести «власність України» на Північ як від командувача Північним флотом Громова, а й Головкому ВМФ Чернавіна. А може, й самого міністра оборони. Значить, Москва дала "добро". Офіцери управління авіанесучого крейсера відчули себе учасниками неоголошеного сварки між двома вчора ще дружніми столицями.

О 23.40, не подаючи жодних сигналів, авіаносець у темряві залишив Севастопольський рейд і взяв курс на Босфор. Коли берег виявився далеко за кормою, увімкнули ходові вогні...».

Російська біографія «Адмірала Кузнєцова»

Російська біографія корабля сповнена драматичними подіями. «Вкрадена річ» не принесла щастя новому власнику. Ось неповний послужний список його «нещасть»:

У квітні 1995 року «Кузнєцов» потрапив у сильний шторм. При цьому вийшли з ладу кілька парових казанів, корабель втратив хід і мало не був викинутий на берег Нової Землі.

У грудні 1995-го авіанесучий крейсер вирушив до Середземного моря. На початку походу у нього виявилися серйозні проблеми в роботі головної енергетичної установки. З'ясувалося, що у двох із восьми парових котлів засолені трубки – матроси замість дистильованої води залили забортну воду. Під час походу трубки інших котлів регулярно лопалися і протікали. Постійно відмовляли випарники, турбогенератори, дизель-генератори. В результаті «Кузнєцов» рухався із середньою швидкістю в 2-4 вузли.

У лютому 1996 року під час відвідин Мальти у «Кузнєцова» відмовили всі котли (!) і корабель залишився без ходу. Через сильний вітер виникла небезпека викиду авіаносця на берег. З гріхом потрапив команді вдалося запустити один казан і уникнути катастрофи.

У серпні 1998 року при прийомі палива було помилково закрито не той клапан, і 60 тонн мазуту вилилися на посаду управління стріляниною. Пост вийшов з ладу. Трохи раніше через прорив труби на «Кузнєцові» затоплено два з чотирьох зенітних комплексів «Кортик».

У жовтні 2003-го «Адмірал Кузнєцов» вирушив після докування в Баренцеве море на ходові випробування, під час яких сталася пожежа у головному газоході.

2000 року на кораблі загинув матрос БЧ-5 від удару струмом.

17 січня 2002-го на «Кузнєцові» сталася пожежа під час ремонту на рейді Північноморська. Загинув старшина 1-ї статті В. Бобильов – отруївся чадним газом.

27 серпня 2006 року знову сталася пожежа. Два матроси були госпіталізовані.

6 січня 2009-го на борту «Адмірала Кузнєцова» виникла ще одна пожежа під час стоянки у турецькому порту Акзас-Карагач. За попередніми даними, однією з причин спалаху могла стати несправність у паливній системі машинного відділення. Пожежа тривала близько двох годин. Загинув матрос термінової служби Д. Сичов, який задихнувся від диму.

Два роки тому – у грудні 2019 року – на борту «Адмірала Кузнєцова», що стоїть на ремонті в Мурманську, також сталася пожежа. Тоді загинули двоє людей, ще 14 постраждали.

У жовтні 2018 року затонув плавучий док, де на ремонті був «Адмірал Кузнєцов», крейсер отримав п'ятиметрову пробоїну.

31 рік російський ВМФ експлуатує свій єдиний крейсер. За весь час цей корабель лише шість років був повноцінною одиницею російського флоту. Решта часу пішла на капітальні ремонти та планове докування судна.