У Снігурівці російські військові вирішували бізнес-конфлікти між собою озброєними зіткненнями

Коментарi:

Місто поділили на зони, які грабували різні підрозділи

10 листопада ЗСУ звільнили Снігурівку в Миколаївській області. 8 місяців місто контролювали російські військові. Весь цей час містяни, кажуть, жили під обстрілами, без води і газу.

Місцеві розповіли Радіо Свобода, як окупанти вивозили награбоване з району багатоповерхівок. Мародерство, кажуть, посилилося за кілька тижнів до так званого спланованого відходу російських військових.

«Мародерили все. Все. Начисто. Ну, коротше, російська сарана. Як от сарана нападала, так і зараз. Останні три тижні – взагалі жах. Машини відбирали. Щось не сподобалося у машині, там зламалося, не зламалося, не завелося, усе, спалили. І так по всій Снігурівці валяються ці машини. Під будинком, де завгодно», – пригадує Дмитро, який не виїжджав зі Снігурівки всі 8 місяців.

За цей час окупанти поділили Снігурівку на зони впливу, кажуть місцеві, і навіть влаштовували перестрілки через «бізнес-суперечки».

«Одні там, припустимо, крадуть селітру, інші крадуть соляру. Десь хтось соляру там стирив, у них там розподіл території. Мінометами один одного закидали. Або набухалися там. Закидали цими мінами. Перестрілки, коротше. Потім Снігурівкою ходять розмови, що вони там між собою, коротше, шмалять. Бо по-дурному. З одного краю Снігурівки до іншого краю Снігурівки, самі по собі. Вони ж там усі різних національностей», – розповідає Дмитро.

За 8 місяців у Снігурівці побували військові з різних куточків Росії, розповідають місцеві. Судячи з написів, залишених на багатоповерхівках, тут були підрозділи з Чечні, Кабардино-Балкарії, Республіки Адигея та Ставропольського краю.

«По-різному було. Всяке було. Останні погані були. У них ця була, як вона називається, ротація. Місяць минав, інші були», – розповів один із жителів Снігурівки, який відмовився називати своє ім’я.

«Тут стояли буряти, чеченці, абхазці, дагестанці, всі підряд. Мало росіян. Такі, що навіть російської не знали», – підтвердив слова земляка Дмитро.