Резерви ЦБ Росії у $200 млрд виявилися фантомом?
Сотні мільярдів доларів резервів Банку Росії, які потрапили під санкції через війну в Україні, виявилися фантомом, який вислизає від західних чиновників і саме існування якого було під питанням.
З $300 млрд російських ЗВР, про арешт яких країни G7 оголосили ще навесні, фактично знайти та заблокувати вдалося менше третини.
Про це з посиланням на чиновників США та інших країн повідомляє Atlantic Council – аналітичний центр при НАТО, який спеціалізується на відносинах з Європою та Росією.
Оцінка в $300 млрд заморожених російських резервів ґрунтувалася на даних самого російського ЦП, пише заступник голови Центру геоекономіки при Atlantic Council Чарльз Ліхфілд. Насправді ж у приватних дискусіях чиновники визнають: термін «заморожування» не зовсім коректний, бо виявити активи на цю суму досі не вдалося, зазначає він.
За словами Ліхфілда, ведеться активна робота, щоб зрозуміти де можуть знаходитися $200 млрд, які залишилися, і який російський інститут ними володіє. Але поки що результатів ці пошуки не дали, незважаючи на те, що санкції проти ЦБ діють уже 9 місяців.
Де гроші?
Сам ЦБ РФ прозвітував про те, що на 1 січня тримав у резервах $612,9 млрд. З цієї суми 15,7% було розміщено в Німеччині, 9,9% у Франції, 9,3% у Японії, 6,4% у США, 5,1% у Великій Британії, 2,7% у Канаді та 2,5% у Австралії. Разом: 51,6% активів мали перебувати в країнах, які ввели санкції.
Частка валют, що потрапили під блокування, ще вища — 57,2%, випливає з даних ЦП. Це євро, в який вкладено понад третину ЗВР (33,9%), долар США (10,9%), фунт стерлінгів (10,9%). Але за фактом цієї валюти у західних банках не виявилось, констатує Atlantic Council.
21,5% російських ЗВР припадало за золотий запас, п'ятий за розміром у світі. І хоча 2,4 тисячі тонн злитків розміщені у сховищах усередині Росії, реалізувати їх на світовому ринку навряд чи можливо: у квітні США ввели окремі санкції на золото ЦП, яке, до того ж, має характерні домішки, які однозначно показують російське походження металу.
Єдиний актив Центробанку, який не потрапив під санкції, — китайські юані на суму близько $100 млрд. Однак і з ними є складнощі, визнав регулятор у закритій доповіді для уряду наприкінці серпня. Купити китайську валюту можна легко, а продати та вивести кошти з Китаю – ні. На це потрібен окремий дозвіл китайської влади, отримати який за умов кризи «складно».
Санкції заблокували для російського Центробанку можливість проводити операції у ключових світових валютах: наприклад, продавати їх на біржі, щоб підтримувати карбованець, або, навпаки, купувати, щоб його послабити, пише Ліхфілд із Atlantic Council.
Проте, зазначає він, розмір російських ЗВР з початку війни скоротився на «гігантські» $90 млрд. ЦБ пояснює це «курсовою переоцінкою» активів: подешевшали як валюти до долара, так і золото. Але навряд чи це єдиний чинник, вважає Ліхфілд.
Російська економіка отримує надлишок валютних доходів, які нікуди витратити через обвал імпорту: профіцит торгового балансу за січень–жовтень досяг рекордних $257 млрд, а платіжного балансу — $215 млрд. Валюта, ймовірно, накопичується поза балансом ЦП, пише Ліхфілд. Для цього використовуються великі банки, які не потрапили під санкції: Газпромбанк, Россільгоспбанк та Московський кредитний банк.