Під Херсоном розсипається російський фронт
Фронт армії рф сиплеться. Таку думку висловив директор воєнних програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський.
– У Херсонській області розпочалася так звана евакуація населення. Так звані влади вже покинули місто Херсон. Говорять про можливий удар по Каховській ГЕС, у якому звинуватить Україну. Як розвиватимуться події? Якою ціною ворог піде з Херсона?
– Я не виключав би жодного з перерахованих сценаріїв, тому що ми маємо справу з Росією. Вони не обмежені жодними моральними рамками, поза законом, тому їм дозволено все. Я чекаю на негативні наслідки, і до цього треба бути готовим.
– Чи припускаєте ви нанесення тактичного ядерного удару?
– Я не виключаю цього. Все залежатиме від того, як розвиватимуться події у верхівці російської влади. Це маркер. Якщо комусь вдасться перехопити владу Путіна, навіть радикалам, то не виключаю, що це буде початком кінця війни, а не тільки відмови від застосування ядерної зброї.
– Як ви вважаєте, чому для окупанта настільки важливий Херсон?
– Справа в тому, що вони вже оголосили його своєю територією, і відмовлятися від цього не в масть. Це перше. Друге: Херсон, Херсонська область – це територія, яка забезпечує вихід до Криму. Третє: якщо вони сподіваються на якесь перемир'я, то цей плацдарм, максимально наближений до Миколаєва, а далі шлях на Одесу, на Придністров'я – вони можуть використовувати для завдання удару, щоб відрізати всю Україну від Чорного моря. Тому їм це важливо.
– З'явилася інформація про те, що окупанти почали «евакуюватись» з Енергодару Запорізької області. Чи можна говорити, що фронт Путіна починає сипатися?
– Він почав сипатись уже давно, ще з Києва. Думаю, що і в Кремлі це чудово розуміють – що фронт починає сипатися, і єдина зброя проти України – завдання ударів по її мирних цілях, по енергетичній інфраструктурі, по житлових кварталах, по населених пунктах тощо.
Цим вони користуються. На іншу тактику просто не вистачає сил. Мобілізація, яку вони проводять – це підготовка добре упакованого гарматного м'яса. Те, що вони закупили у Ірану, – це саме вказівка на другу частину тактики, на завдання ударів територією України, а не військами. По військам дія таких систем є неефективною.
– Начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов заявив, що фактично Україна воює не з путінським режимом, а з російським народом, оскільки 82% росіян підтримують те, що робить Путін. З огляду на такі настрої населення країни-агресора, чи можна очікувати, що зміна влади призведе до позитивних змін?
– Якщо й приведе, то далеко не одразу. На зміну Путіну прийде умовний Путін-2. До докорінної зміни існуючого режиму Росія не готова. У них цар у голові, й іншого просто не розуміють. Кожен, хто приходить до Кремля, бачить себе в ролі царя, і населення готове це підтримувати.
Я не впевнений, що путінську політику підтримують 82%. Це муляж. Але росіяни не готові відкрито виступити проти такого режиму, бо їх зупиняє страх. Крім того, вони вже звикли до цього, а звичка дуже сильна річ.
Єдине, що може статися миттєво, Росія може розсипатися. Причому дуже швидко. Але що буде далі – це вже інше питання. Все залежатиме від того, якими будуть ці уламки Росії. Чи стануть вони на демократичний шлях, на шлях ліберальної економіки, чи ідентифікуватимуть себе як частини «імперії», які намагаються перебрати на себе її спадщину.
– Принаймні коли в Росії зміниться влада, ми зможемо розраховувати, що війна припиниться, що російські війська повністю вийдуть з території нашої країни?
– Так, на це ми можемо розраховувати. І нам потрібно буде зуміти скористатися цим. Якщо потім знову буде «відродження» Росії, «вставання з колін», то до цього моменту ми повинні мати дуже потужний оборонний потенціал. Бажано бути у складі НАТО, у складі ЄС. Добре було б реалістично оцінювати всі ці тенденції та побачити Україну в рамках нового світового порядку.