Чому сьогодні звучить – "Христос воскрес! Воістину воскрес!"
Давня традиція великоднього вітання суворо дотримувалась віруючих і передавалася з покоління до покоління.
Що означає «Христос воскрес – Воістину воскрес»
Суть цієї фрази-вітання така: вітаючий стверджує, що Ісус Христос воскрес із мертвих, а вітальний підтверджує: Він справді воскрес. Справа в тому, що головна радість Великодня – у воскресінні Христа.
Якби Христос тільки помер, то нам не було б на що сподіватися. Кому б вірили? Той факт, що Він воскрес, означає, що жертва Христа прийнята Богом-Отцем замість смерті нас, грішників, гріх і смерть переможені, вічне життя доступне.
Крім того, ця фраза означає: Христос живе, і ми житимемо. Тому так природно висловити наші великодні почуття саме словами про воскресіння. У цьому традиційному привітанні є і сповідання віри, і радість від перемоги, і захоплення Богом, який явив Свою любов у смерті на хресті.
Привітання "Христос воскрес" сягає корінням до давніх апостольських часів і виражає радість, подібно до світлої радості апостолів, які дізналися про воскресіння Сина Божого. Примітно, що при зустрічі починати це вітання має молодша людина, звертаючись до старшого, а той відповідає.
Який стосунок Великдень має до мене?
Справді, здається, що жодного: Христос помер дві тисячі років тому. Однак для Бога час не перешкода. Тому і ми можемо бути реальними учасниками великої події.
Ісус Христос закликає нас приєднатися до Нього, повіривши Його вести про прощення гріхів і покаявшись у своїх гріхах. Апостол Павло писав: «Невже не знаєте, що всі ми, що христилися у Христа Ісуса, у смерть Його хрестилися? Отже, ми поховали з Ним хрещенням у смерть, щоб, як Христос воскрес із мертвих славою Отця, так і нам ходити в оновленому житті» (Рим. 6:3-4). Сьогодні Ісус з'єднує нас із Собою у Своєї смерті та воскресінні.
Суть життя кожного християнина вже змінена померлим за нього та воскреслим Христом. Так що Великдень – це головне свято не лише у Божій історії, а й у моєму особистому житті.
Христосування – пасхальне привітання
Традиційно пасхальне вітання, яке називається христосуванням, має бути скріплене триразовим поцілунком і часто супроводжується ритуальним розбиттям крашанок. Це стародавній слов'янський звичай вітати одне одного не лише в перший день Воскресіння Христового, а й протягом наступних сорока днів, тобто до самого свята Вознесіння.
Для християн число сорок завжди було символічним. За церковними канонами вважається, що саме на сороковий день після смерті душа людини відлітає на небо. А все тому, що Ісус Христос піднісся на небо через сорок днів після Свого Воскресіння. При цьому Він дав повчання учням, щоб ті навчили всі народи християнської віри, хрестячи їх в ім'я Отця і Сина і Святого Духа. Навіщо на Великдень роблять і світять паски та яйця?
Існує легенда про яйця, що почервоніло в руках у Марії Магдалини на прийомі у імператора. Історично вона дуже сумнівна. Швидше за все, звичай фарбувати яйця прийшов до нас із весняних свят, пов'язаних із сільським господарством.
Як би там не було, сьогодні яйця та паски – відомі великодні символи. Тут важливо не перетворювати свято лише на гру навколо яєць, але зуміти використати їх, щоб виділити цей день як особливий. А якщо хтось вважає їх безглуздими чи недоречними, то варто обійтися без них. Головне пам'ятати, що ми покликані не метушитися чи сваритися, а разом поклонятися Тому, хто заради нас смертю переміг смерть.