Миколаїв приєднався до міжнародного порятунку осетрових: стартує проєкт BLISS

Це спільна ініціатива науковців, громадських організацій і експертів України, Туреччини, Болгарії та Румунії, що реалізується в межах програми Interreg NEXT Black Sea Basin Programme.

Читайте МН в Telegram: тільки важливі новини

Українським партнером проєкту виступає Українська асоціація центрів підтримки бізнесу (UABSC). Координатор проєкту та виконавчий директор UABSC Артем Ващиленко наголосив, що участь Миколаєва – це не лише внесок у природоохоронні ініціативи, а й стратегічний крок для розвитку блакитної економіки на півдні України.

«Ми вже кілька років працюємо над тим, щоб рибальство, суднобудування, морський туризм та відновлювальна енергетика стали частиною розвитку півдня України. BLISS – це приклад соціальної інвестиції, коли наука і технології працюють для майбутнього. Нам важливо, щоб Миколаїв та місцева експертна спільнота були інтегровані у європейське партнерство і могли разом вирішувати складні екологічні проблеми», – сказав Артем Ващиленко.

Осетрові на межі зникнення

Осетрові – одні з найдавніших мешканців Чорного моря, але упродовж останніх десятиліть їхня чисельність різко скоротилася. Причинами є зміни клімату, забруднення вод, регулювання річок, створення водосховищ, браконьєрство та деградація природних нерестилищ. В Україні ці види були внесені до Червоної книги ще 1978 року, а з 1990-х років отримали статус рідкісних і зникаючих.

Кандидат біологічних наук, тимчасово виконуючий обов’язки завідувача Чорноморського відділу Державного науково-дослідного центру «Інститут рибного господарства, екології моря та океанографії» Павло Кутіщев зазначив, що тривалий час в Україні не проводили системних досліджень осетрових.

«Майже три десятиліття не було комплексних наукових робіт. Додалася руйнація Каховської ГЕС, незаконне будівництво Керченського мосту. Все це вплинуло на природні міграційні маршрути риби. Зариблення проводять Туреччина, Болгарія, Грузія. І частина осетрових йде через українські води. Тому збереження виду неможливе без координації на міжнародному рівні», – пояснив Павло Кутіщев.

Він додав, що після знищення гідроелектростанціїї відбулися зміни. Природні нерестові площі частково відновилися, це призвело до збільшення осетрових у місцевих виловах. «Однак це не означає, що популяція відновилася. Це сигнал, що час діяти, і BLISS дає нам унікальну можливість повернути наукові дослідження осетрових та застосувати сучасні технології для захисту виду», – підкреслив Павло Кутіщев.

Наука і технології

В межах проєкту BLISS планується застосувати сучасні технології для моніторингу риб. На осетрових будуть встановлювати датчики, що передають дані через супутники та акустичні системи, а також проводитиметься генетичне маркування. Це дозволить зрозуміти, де риба нереститься, які ділянки вод потрібно захистити і як міграції осетрових відбуваються в реальних умовах.

«Ми будемо чіпувати осетрів, що вирощені в Україні, а потім відстежувати їхній шлях від річок до Чорного моря і назад. Це дозволить не лише отримати дані про міграцію, а й визначити, які фактори найбільше впливають на виживання молоді», – розповів Артем Ващиленко.

Він додав, що для роботи вчених буде створена перша в Україні мобільна лабораторія, що дозволить проводити дослідження безпосередньо на річках і лиманах, навіть за обмеженого доступу до моря через війну.

Пів тисячі мальків

Павло Кутіщев зазначив, що першим кроком стане випуск 500 мальків осетра в Дунай.Їх вирощують в Одеському розплідному комплексі. «Ми навмисне обрали невелику кількість риб, щоб провести всі маніпуляції швидко і без травмування. Головне – це якість досліджень, а не кількість», — підкреслив Павло Кутіщев.

Міжнародна координація

Менеджер проєкту Олександр Попов наголосив на важливості співпраці між країнами-членами проєкту. «Це транскордонна ініціатива, де кожний партнер має свою роль. Нам важливо не лише не відставати від інших, а й ділитися власним досвідом, адже багато країн уперше працюють у таких проєктах. Миколаїв і Україна мають, чим поділитися», – сказав Олександр Попов.

Артем Ващиленко додав, що результати BLISS стануть фундаментом для майбутніх програм відновлення рибної галузі України. «Це не лише науковий проєкт. Він об’єднує громади, екологічні організації та молодь, дає можливість підвищити обізнаність про збереження водних ресурсів і рідкісних видів. Для Миколаєва це шанс посилити власний екологічний потенціал і стати частиною міжнародної природоохоронної спільноти», – підсумував Артем Ващиленко.

BLISS – це тест на здатність країн працювати разом заради спільної мети. Успіх проєкту може стати прикладом для інших регіонів і закласти основу для відновлення рибної галузі та сталого використання водних ресурсів у Чорноморському басейні.

Осетрові: білуга, стерлядь, осетер, севрюга...

Осетрові – дивовижні істоти, які з’явилися на планеті понад 200 мільйонів років тому, однак нині більшість з них перебувають на межі зникнення.
З 27 видів осетрових в Україні зустрічаються шість: білуга звичайна, севрюга звичайна, стерлядь прісноводна, осетер російський, осетер атлантичний та осетер-шип.

Проте останні двоє за попередні кілька десятиліть жодного разу в уловах не фіксувалися і вважаються зниклими в акваторії нашої держави. Решта видів має статус «вразливий» або «зникаючий» і всі вони занесені до Червоної книги України. В країні популяції осетрових здебільшого зустрічаються в нижній течії Дунаю та у північно-західній частині Чорного моря.