«Нибулон» прекращает помощь николаевской инфекционке: Хотели как лучше, а получилось как всегда…

Комментарии:

Те, кто еще вчера аплодировал Вадатурскому в зале областного совета, перед выборами поменяли тональность заявлений

Генеральный директор компании «Нибулон» Алексей Вадатурский прокомментировал пост партии «Наш край» по поводу ремонта больницы и объяснил, почему прекращает помогать этому лечебному заведению

Напомним, весной, в начале эпидемии коронавируса, «Нибулон» взял шефство над николаевской инфекционкой, которая не видела ремонта несколько десятилетий.

«Я не отримував жодних вказівок «зверху» ні щодо медичного закладу, ні щодо обсягу робіт, мою роботу ніхто не контролював, хто б там що собі не приписував. Я не чекав жодних привілеїв, не націлювався на вибори… Коли в Україні був оголошений карантин, я взяв відпустку і «самоізолювався» в інфекційній лікарні. У результаті 30 днів важкої праці в надскладних умовах занедбаний лікувальний заклад перетворився на сучасне медичне містечко», - объясняет Алексей Вадатурский.

Сейчас ударными темпами завершается реконструкция 5-го отделения больницы на 26 коек. Которое получило оснащение, не сравнимое ни с одним медицинским заведением в Украине. А учитывая темпы распространения инфекции в Николаеве, и то, что коронавирусных больных принимают отделения совершенно не приспособленные для их лечения, «Нибулон» торопится ввести в эксплуатацию этот корпус. Возможно, 23 сентября, он уже будет готов принимать пациентов.

«Мені ніхто не заборонить завершити цю роботу і приходити на цей об’єкт з робочих питань, а не так, як пише у своїй заяві «Наш край»: «захаживает по поводу и без повода». Я дуже здивований цим формулюванням, адже ви зовсім недавно аплодували мені стоячи на сесії облради і висували пропозицію розміщення пам’ятної таблички. Образливо і гидко тепер читати це!

Очевидно, що до керівництва «Нашого краю» вся інформація про цю зустріч дійшла вже в умисно перекрученому вигляді, адже як сьогодні, так і в п’ятницю наради проходили суто в робочому форматі – тільки працівники нашої компанії та наших підрядних організацій. Жодні журналісти, як написано в «заяві партії», не запрошувались і не були присутні. Фото та відеозйомку на всіх етапах реконструкції цього відділення проводили представники нашої компанії для того, щоб ніхто потім не розповідав, що ми тут нічого не робили. До речі, сьогодні я отримав повідомлення і від журналістів, які запитують, а чому їх не запросили на відкриття відділення Світлано Федорова, будь ласка, назвіть хоч одне прізвище журналіста чи назву видання, чи «світу, яка мене супроводжували», які, за Вашими словами, були сьогодні в лікарні. Чи «світою» Ви називаєте тих, хто день і ніч працював на реконструкції цієї лікарні?! Чи працівників п’ятого відділення, які прийшли самостійно і щиро дякували нам за цю роботу. Не очікував від вас такого цинізму...

Також на сьогоднішню оперативну нараду я запросив начальника управління охорони здоров’я Миколаївської міської ради Ірину Валентинівну Шамрай. Від обласного управління з власної ініціативи був присутній заступник начальника охорони здоров’я Олег Дмитрович Бабін. Чому я це зробив? По-перше, я живу в Миколаєві, мені як миколаївцю в період епідемії набридло спостерігати постійну війну та потік негативної інформації між містом та областю. Страждають від цього тільки звичайні люди – пацієнти, тому я хотів посприяти в досягненні порозуміння. До речі, у цій історії мене глибоко занепокоює позиція Світлани Федорової як головного інфекціоніста області, яка, на моє переконання, має перейматися за боротьбу з коронавірусною інфекцією у всій області без самопіару та скандалів, а не хвилюватися як крадеться плитка в місті Миколаєві.

Жодних розмов про зняття з посади чи проведення перевірок не було – це скоріше знову ж таки умисні перекручування головного лікаря».

Федорової. Коли я займався реконструкцією обласної інфекційної лікарні, ніхто з керівництва політичної партії «Наш край» не звертався до мене з пропозицією підставити плече чи надати будь-яку допомогу лікарні. Власне, гарне питання, на які медичні заклади представники цієї політичної сили тоді спрямували свої особисті або навіть депутатські кошти?

Поступово, по мірі приведення до нормального стану інфекційної лікарні (силами нашої компанії) піднімався і рейтинг та впевненість у собі Світлани Федорової. Всі забували про те, до якого рівня опустилась лікарня до приходу нашої компанії. Поступово змінювалася і полеміка головного лікаря у соціальних мережах. Тоді я по-дружньому радив їй не загострювати ситуації, не виносити «сміття з хати», пояснюючи, що я, власник не від кого не залежного підприємства, не дозволяю собі подібні висловлювання та скандали, а їй, керівнику державного медичного закладу, тим більше не личить. Я завжди їй радив не йти у політику – краще більше часу приділяти для організації роботи лікарні, яку ми з таким трудом повернули до тями, та пацієнтів. Тому дізнавшись про серйозні наміри Світлани Федорової взяти участь у виборах, я одразу повідомив, що змушений буду припинити наступні проєкти, які я хотів реалізувати в лікарні. Тому що я не хочу, щоб мене і мою допомогу використовували в своїх політичних цілях партії, тим більше ті, які я не підтримую.

Я не хочу завершувати цю історію негативом. Успіх полягає у вмінні перетворювати негативну енергію на позитивну. Спочатку я замислився: якби не піднімав з нуля обласну інфекційну лікарню, а надав допомогу іншим медичним закладам Миколаєва, які знаходились на той момент в набагато кращому стані, якби я не витратив величезні кошти на капітальний ремонт, на відновлення камер для дезінфекції та харчоблоку, освітлення, опалення, відбудову електромережі та дахів – цих коштів було б достатньо на обладнання у діючих лікарнях більше 1000 сучасних ліжок з таким необхідним киснем. Але я впевнений, що тоді обласної інфекційної лікарні просто не було б, а всіх пацієнтів з області приймали лікарні міста...

Мораль в цій історії дуже проста (для бізнесу): якщо ви хочете допомогти якомусь закладу, переконайтесь, що його керівник не має політичних амбіцій і не використає ім‘я інвестора. Часто такі амбіції стають на заваді професійній діяльності.

Мораль друга (для політиків): до справжньої політичної культури нашому місту ще дуже далеко. Я не знаю, про що думало керівництво «Нашого краю», дозволяючи публікацію цієї «заяви», але тепер вони відчинили скриню Пандори. Повірте мені, далі буде багато цікавого...