27 мая

Рівень Олександрівського водосховища 20,7 метра: про головне

Вашій увазі пропонується чергова відповідь фахівців управління капітального будівництва Южно-Українського енергокомплексу на найпоширеніші запитання стосовно дозаповнення нижньої водойми Ташлицької ГАЕС - Олександрівського водосховища - до передбаченого проєктом рівня 20,7 м.

Нагадаємо, у нинішньому циклі запитань-відповідей зроблено спробу свідомо уникнути будь-яких припущень, передбачень і емоційних заяв. Пріоритет надано сухій мові цифр та реальних фактів.

Яких конкретних заходів вжито для збереження популяцій ендемічних червонокнижних видів рослин і тварин? Куди, скільки і яких рослин переселено? На сьогодні цю роботу завершено, чи вона триває?

Національний науково-природничий музей (ННПМ) НАН України впроваджує заходи реабілітаційного характеру, які передбачають інтродукцію*, культивування та реінтродукцію** найбільш вразливих раритетних ендемічних та субендемічних (умовні ендеміки) видів, що зростають у зоні впливу Ташлицької ГАЕС (смілки південнобузької, смілки Ситника, вероніки Гриня, голонасінника одеського, гвоздики південнобузької, стахісу вузьколистого, мерингії південнобузької та ін.), культивування цих видів, отримання насіннєвого матеріалу та його висівання на територіях з подібними умовами на заповідних територіях Гранітно-степового Побужжя.

Інтродукція, культивування, репатріація … 

Пряма репатріація - переселення окремих раритетних видів рослин з зон затоплення на території з подібними умовами, покращення природних та створення нових штучних локальних популяцій. У нашій ситуації вона найдоцільніша для таких видів як голонасінник одеський, рястка Буше, а також горицвіт весняний.

Тривалі дослідження особливостей їх популяційних структур, проведені в ННПМ і Національному ботанічному саду НАНУ, показали доцільність та перспективність цього методу. Так, інтродукція голонасінника одеського та рястки Буше впродовж десяти років за допомогою вегетативних органів (бульб та цибулин) на експериментальні ділянки Національного Ботанічного саду давали стовідсотковий результат. Види приживалися, на наступний рік цвіли і плодоносили.

Переселення рослин шляхом інтродукції, культивування та реінтродукції. Метод інтродукції, культивування та реінтродукції найбільш характерний для тих раритетних видів з виключно насіннєвим типом поновлення (смілка південнобузька, гвоздика південнобузька, сон богемський та ін.).

Найбільше занепокоєння вчених нині викликає подальше існування унікального вузьколокального ендеміка Гранітно-степового Побужжя смілки південнобузької. Дослідження показали, що за останні 10 років її локальні популяції не лише в зоні впливу Ташлицької ГАЕС, а і у межах всього ареалу виду скоротилися як за площею зростання так і за кількістю особин. Причинами такого скорочення вчені вважають не лише антропогенні, а й природні фактори - низьку конкурентоздатність виду, пошкодження шкідниками, зміну кліматичних умов тощо.

Отже, без допомоги людини цей ендемік вижити вже не може. 35 років тому професор Національного Ботанічного саду НАНУ В.Г.Собко, досліджуючи флору гранітів Побужжя, знайшов не більше десяти екземплярів смілки південнобузької неподалік від с. Костянтинівки. Саме йому належить розробка методики інтродукції виду в Ботанічний сад, успішна культивація його та реінтродукція шляхом підсіву отриманого насіння в природні місцезростання. У ботанічному саду смілка культивується впродовж 30 років, на експериментальних ділянках ННПМ - 20 років.

З врахуванням особливостей виду були створені реінтродуковані популяції на кам’янистих берегах р. Мертвовод, в околицях сіл Петропавлівка та Актове Братського р-ну (1992-1993, 2009, 2018 рр.), в каньйоні р. Велика Корабельна, на околиці с. Булацелове (1992-1993, 2016-2019 рр.), у гирлі р. Бакшала (2007-2019 рр.), на насипах верхнього водосховища ТГАЕС (2008, 2010, 2011-2019 рр.), на околиці с. Богданівка Доманівського р-ну (2009 р.), на острові Кременчук (2009-2019 рр.), на околицях сіл Семенівка та Бузьке Арбузинського р-ну (2010 р.). У 2019 р. закладено нову реінтродуковану популяцію смілки південнобузької за готелем оздоровчо-реабілітаційного комплексу «Іскра» Южно-Українського енергокомплексу, де в природні флористичні комплекси було висіяно 0,5 кг насіння виду.

Щодо інших раритетних видів, на сьогодні на схилах біля готелю «Іскра», на острові Кременчук та інших придатних місцях створено нові та покращено існуючі локальні популяції смілки Ситника, гвоздики бузької та чистецю вузьколистого.

Оптимізація  природно-заповідної мережі

Оптимізація природно-заповідної мережі регіону перш за все необхідна для охорони тих раритетних видів рослин, популяціям яких буде завдано шкоди в процесі реалізації проєкту добудови та експлуатації ГАЕС.

Для цього, починаючи з 2000 року, науковцями ННПМ НАНУ в регіоні були відібрані 27 територій, які мають високий созологічний статус. Поглиблені наукові обґрунтування щодо кожної з них було опубліковано в академічних виданнях і передано до Миколаївської облради для затвердження. На сьогодні 24 ділянки з цього переліку, після затвердження облрадою, поповнили регіональну природно-заповідну мережу. Роботу зі створення та резервування нових заповідних об’єктів різного созологічного статусу планується продовжити.

* РМО (рівень мертвого об’єму) - рівень поверхні води, що зверху обмежує мертвий об'єм водосховища (постійну частину повного об'єму водойми, що у нормальних умовах експлуатації не спрацьовується й у регулюванні стоку участі не бере).

* Інтродукція - переселення окремих видів рослин за межі їхнього природного ареалу та їх пристосування до нових умов.

** Реінтродукція - повторне переселення представників певного виду рослин з території, де вони вижили, на території колишнього ареалу, де вони раніше росли, але з якихось причин зникли.

Просмотров:
comments powered by HyperComments