23 сентября


Втрачене життя i здоров'я неможливо повернути!

Сучасний ритм життя, стрімкий розвиток технологій і виробництва повсякденно підвищують вимоги до якості виконання службових обов’язків кожного працівника, що, в першу чергу, стосується дотримання правил техніки безпеки, виконання яких є запорукою збереження працездатності і навіть життя.

Кожен із нас неодноразово спостерігав, як будівельники проводять роботи на лісах, що належним чином не закріплені, без засобів особистого захисту: монтажного пояса, каски, захисних окулярів тощо, розгойдуються на одній дошці настилу без відповідного огородження. А чому таке відбувається? Тому що роботодавці не повною мірою забезпечують засобами особистого захисту своїх працівників, служби з охорони праці неналежним чином,  формально проводять інструктажі з охорони праці та не перевіряють на практиці, як дотримуються працівники правил особистої безпеки під час виконання тих чи інших робіт. А результатом таких «недоліків» є сумна статистика нещасних випадків на виробництві, за якими стоять біль та горе від втрати близьких, рідних людей.
За сім місяців 2019 року в Миколаївському міському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Миколаївській області зареєстровано 38 нещасних випадків на виробництві, із них:
6 - зі смертельним наслідком,
4 випадки смерті на підприємстві за станом здоров’я,
5 випадків із тяжкими травмами.
Наведемо декілька прикладів.
У медичному закладі працівник із обслуговування будинків та споруд (1960 року народження), виконуючи демонтажні роботи бака з водою, зрушив його з підставки на одну третину. Бак накренився та почав повільно падати, чоловік побіг вперед  до виходу,  по ходу падіння бака. Зачепившись ногою за подушку, що лежала на підлозі, спіткнувся, і в цей час бак упав йому на спину, завдавши тяжких тілесних пошкоджень, несумісних із життям.
Водій іншого медичного закладу (1954 року народження) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди на шосе «Миколаїв-Одеса» отримав закриту черепно-мозкову травму та помер на місці пригоди.
У складському господарстві апаратник оброблення зерна (1987 року народження) із помічником завантажував автомашини пшеницею на лінії завантаження зерна. Зупинивши шнек, працівники відкрили люк у його нижній частині для очистки. Нехтуючи правилами безпеки, один із працівників вирішив повторно відкрити та рукою доочистити шнек після того, як помічник закрив його та пішов вмикати електроживлення. В результаті рука працівника була пошкоджена, і лікарям довелося зробити неповну травматичну ампутацію правого передпліччя.
У судноремонтній компанії електрозварник (1999 року народження) у спекотну погоду перед виконанням електрозварювальних робіт обдув себе та спецодяг із балона з киснем, що категорично заборонено правилами безпеки. Спустившись до трюму для виконання робіт, запалив пальник. Спалахнув вогонь. У результаті чоловік отримав 80 відсотків опіків тіла та через деякий час помер.
В одній із стивідорних компаній під час виконання робіт із розборки штабеля металопрокату працівник (1956 року народження) самостійно піднявся на штабель у процесі виконання вантажних робіт. Одна із заготовок металопрокату верхнього ряду штабеля скотилася та впала на ногу працівникові, травмувавши її (перелом кісток та пошкодження задньої великогомілкової артерії).
Працівник підприємства Миколаївського району (2000 року народження) працював на стрічковому транспортері. Не вимкнувши прилад, він намагався поправити стрічку транспортера, що зсунулася. Рукав його спецодягу затягло до шківа барабана разом із рукою. Як наслідок - розчавлена рана плеча, перелом кісток, рвані рани м’язів. На щастя, завдяки зусиллям лікарів руку юнакові вдалося врятувати.
Усі наведені приклади яскраво свідчать, що недотримання правил техніки безпеки або нехтування ними призводить до тяжких і навіть смертельних наслідків. Аналізуючи всі випадки виробничого травматизму, доходимо висновку, що вони, як правило, трапляються за умови нехтування правилами техніки безпеки, особистими посадовими обов’язками, в частині дотримання правил особистої безпеки, під час виконання службових обов’язків. Проводячи вікову градацію потерпілих на виробництві спостерігається така тенденція, що більшість молодих працівників  ставляться до охорони праці з безпечністю, до свого здоров’я  - за принципом «зі мною нічого не станеться», а старше покоління - «я все знаю, вже досвідчений». Але нещастя не обирає за віком. У результаті виробничого травматизму біда спіткає не тільки потерпілого, але й страждають їхні рідні та близькі.
Запорукою підтримки потерпілого на виробництві є Фонд соціального страхування України, який, відповідно до покладених на нього завдань, забезпечує гарантоване державою матеріальне забезпечення та страхові виплати в разі настання страхового випадку.
Закликаємо всіх працюючих думати про своє майбутнє, про свої родини і завжди пам’ятати, що втрачене життя і здоров’я неможливо повернути!

Юрій Ганношин,
начальник Миколаївського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Миколаївській області

Просмотров:
comments powered by HyperComments