15 декабря


На варті радіаційної безпеки

У зоні спостереження Южно-Української АЕС площею понад 230 квадратних кілометрів знаходиться 109 населених пунктів, де проживає майже 160 тисяч чоловік. Пост радіаційного контролю розташований у селі Рябоконево (за 33,5 км від об’єкта). Вплив атомної електростанції на навколишнє середовище перебуває під пильним контролем, ця діяльність постійно вдосконалюється.

Читайте также: Южно-Українська АЕС: друга молодість енергоблока №3

Рік тому на Южно-Українській АЕС ввели у дослідну експлуатацію нову систему, яка дозволяє відслідковувати викиди тритію та радіовуглецю С-14. Після успішного випробування система введена в промислову експлуатацію, у рамках якої успішно функціонує. Про результати досліджень і особливості роботи системи контролю тритію та вуглецюрозповів начальник цеху радіаційної безпеки ВПЮУАЕС Володимир Бояріщев.

- Володимире Володимировичу, давайте розставимо усі крапки над «і» стосовно радіоактивності і того, яка частка мирного атома в її формуванні.

- Про природну радіоактивність люди дізнались більше сотні років тому. Спочатку іонізуюче випромінювання відкрив та вивчав Вільгельм Конрад Рентген, трохи пізніше – подружжя Кюрі. Сьогодні джерела іонізуючих випромінювань використовуються у різних галузях, починаючи від медицини, сільського господарства і закінчуючи атомною енергетикою.
Допустимі рівні викидів АЕС складають лише 4% від того радіаційного впливу, який отримує населення з індустріальних джерел іонізуючого випромінювання: приладів дефектоскопії, аналізаторів рівня рідини у посудинах тощо. Навіть годинники зі світловим циферблатом випромінюють радіацію.
За законодавством внесок АЕС в дозу населення не має перевищувати сорока мікрозівертів на рік. У реалії показник ще нижчий, адже контрольні рівні викидів, передбачені для атомних електростанцій, менше дозволених законодавством у сто разів.
Для порівняння: радіаційний вплив від викидів з вентиляційних труб Южно-Української атомної електростанції за рік у 20 разів менший від дози, що отримує людина під час годинного перельоту літаком, і в 2000 разів менший від однієї процедури флюорографії, яку проходять під час медичного огляду.
Донедавна наше підприємство контролювало тільки викиди аерозолів, радіойодів, благородних газів. Спектр цих радіаційних елементів був визначений провідними науковими інститутами країни ще під час проектування та будівництва об’єкта. Тоді керувались прийнятими у Радянському Союзі нормами радіаційної безпеки. Коли Україна стала незалежною, підхід дещо змінився. Розрахунки стали робити у відповідності до міжнародних практик. Якщо до 1997 року межу викиду та скидання встановлювали на електричну потужність кожного енергоблока, то нині вона визначається для всього майданчика атомної станції. І не грає ролі, скільки там працює енергоблоків.

- Що стало підставою для введення нової системи радіаційного контролю, яка дозволяє визначати обсяги тритію та радіовуглецю?

- Тритій є радіоактивним ізотопом водню і представляє собою чистий низькоенергетичний бета-випромінювач. Цей елемент буває як природного (космогенного), так і техногенного походження. Тритій утворюється у верхніх шарах атмосфери шляхом взаємодії нейтронів з ядрами атомів азоту, а також у результаті термоядерних реакцій. Що стосується C-14, то у природі він бере участь у кругообігу вуглецю біосфери. Період напіврозпаду елемента становить понад 5730 років. Цей ізотоп утворюється під час взаємодії нейтронів космічного випромінювання з ядрами азоту в шарах атмосфери. Також одним із джерел вуглецю-14 є підприємства  ядерної промисловості.
Слід зазначити, що радіаційний контроль об’єктів нашого підприємства здійснюють не лише спеціалісти Южно-Української АЕС, й міжнародні організації. Саме на підставі рекомендацій місії OSARTМАГАТЕ та інспекції Ядерного страхового пулу і вирішили запровадити нову систему радіаційної безпеки, яка дозволяє визначати обсяги тритію та вуглецю у викидах.

- Хто є виробником обладнання для системи контролю тритію та радіовуглецю? Які її особливості та переваги?

- Устаткування для Южно-Української АЕС виготовили у Чехії. Місцева фірма VF відома на світовому ринку з 1992 року і спеціалізується на виготовленні різного обладнання для радіаційного контролю. Продукція  VF відповідає міжнародним стандартам та вимогам.  Виробник надає трирічну гарантію на своє обладнання, а також повністю забезпечує витратними матеріалами. Два роки тому представники компанії-виробника особисто приїздили на майданчик, аби допомогти ввести нову систему в експлуатацію і навчити працювати з нею персонал цеху радіаційної безпекиатомної станції.
На АЕС пристрої для вимірювання концентраціїтритію та вуглецю встановлені на всіх трьох енергоблоках. Для чотирьох вентиляційних труб, які є на підприємстві, використовуються вісім апаратів чеської фірми.
Технологія VF, яку застосовують на нашому підприємстві, є гнучкою. Періодичність вимірювань встановлюється в залежності від необхідності. Для оцінки обсягів радіонуклідів на Южно-Українській атомній електростанції використовується «сухий» метод відбору проб тритію та «вологий» - для вуглецю. Технологія, що впроваджена на підприємстві,виправдовує себе як за вартістю проекту, так і за точністю вимірювань.
Обладнання для контролю викидів тритію та вуглецю має працювати в усіх режимах: як за нормальної роботи енергоблоків, так і під час позаштатних ситуацій, зняття з експлуатації. -

Наскільки складною є технологія відбору та аналізу проб тритію і радіовуглецю?

- Процес відбору та аналізу проб складний. Він потребує багато часу. Лише на підготовку силікагелю для пробовідбірних пристроїв необхідно щонайменше 7 днів. За 9 місяців промислової експлуатації працівники цеху радіаційної безпеки Южно-Української АЕС можуть сказати, що повністю задоволені роботою пробовідбірних пристроїв та отриманими результатами.
Принцип роботи системи контролю тритію та вуглецю-14 полягає у наступному: частка повітря, яке проходить через вентиляційні труби АЕС, потрапляє до пробовідбірників «Tri-Car». Ці пристрої розподіляють повітря на органічну та неорганічну фракції. Після цього тритій та радіовуглецьосідають на сорбенті, в якості якого використовується силікагель на базі SiO2 для тритію і гідроксид натрію NaOH для радіовуглецю.
Проби, які отримують спеціалісти цеху радіаційної безпеки, направляють до лабораторії зовнішньої дозиметрії. Її фахівці у відповідності до атестованої методики виконують аналіз. Усі зразки зважують, з сорбенту виокремлюють рідку фракцію з тритієм та тверду – з радіовуглецем. Аналіз проб роблять за допомогою спектрометра і готують до розрахунку.

- Що можна сказати про результати досліджень проб тритію та радіовуглецю? Чи є вплив на населення, персонал, навколишнє середовище?

- Дослідження  вимагає чіткого дотримання методики та максимальної акуратності. Достовірність результатів, які одержують у лабораторії зовнішньої дозиметрії, складає 95%. Я вважаю, що це відмінний показник. Отримані дані використовуються для розрахунку активності тритію та вуглецю-14, що надходить у повітря з вентиляційних труб Южно-Української АЕС.
Нова система дозволяє більш повно оцінити вплив атомної електростанції на навколишнє середовище, персонал підприємства і населення. Згідно з результатами, які ми отримали під час промислової експлуатації обладнання, можна сказати, що вплив тритію та вуглецю на сумарну дозу опромінення населення мінімальний. Зокрема, кількість тритію не перевищує 0,11% від припустимого значення. Це свідчить про високий рівень безпеки АЕС.
Що ж стосується викидів радіовуглецю, то ми напрацьовуємо статистичну інформацію для того, щоб визначити внесок цього радіонукліду в сумарну дозу опромінення і затвердити припустимий рівень викидів.
Персонал Южно-Української АЕС дотримується високого ступеня відповідальності у сфері радіаційного контролю. У кожного з нас у місті-супутнику є діти, батьки, друзі. І ми не хочемо наражати їх на небезпеку. Постійне вдосконалення системи сприяє підвищенню надійності роботи підприємства і нашій впевненості у тому, що ядерний об’єкт буде працювати довго і стабільно.

Анастасія Чабанюк

Просмотров:
comments powered by HyperComments

Loading...