Народний депутат Роман Забзалюк: Сьогоднi втягувати краiну у виборчу кампанiю - безвiдповiдально та безглуздо

Комментарии:
Хочемо ми того чи ні, а позачергові вибори до Верховної Ради за примхою гаранта, швидше за все, таки можуть відбутись. Чим ці вибори викликані? Навіщо вони потрібні, і чого від них чекати? Про це та багато інше ми розмовляємо з народним депутатом України Романом Забзалюком.
Вибори - апогей боротьби з рейтингом?
- Романе Омеляновичу, чи відіб'ються позачергові вибори до Верховної Ради на житті людей у регіонах, зокрема, у Миколаєві? Або ніяк не відіб'ються, тобто народ живе своїм життям, влада - своїм?
- Усім добре відомо: ми, блок Юлії Тимошенко - категорично проти цих виборів. До речі, це думка переважної більшості населення України. Переконаний, що втягувати країну у «штучну» виборчу кампанію, коли, навпаки, потрібна максимальна консолідація зусиль всіх гілок влади, щоб ефективно протистояти світовій економічній кризі, що насувається, - щонайменше небезпечно. Але якщо Президент та його оточення за прямої підтримки представника від Партії Регіонів, відомого олігарха Р. Ахметова все ж таки штовхнуть країну у вир невизначеності та безвладдя, вони (вибори), звичайно, негативно відіб'ються на повсякденному житті більшості населення.
- Яким чином?
- По-перше, якщо вибори відбудуться, це означає, що країна в кращому випадку отримає лише наприкінці березня більш-менш дієздатний парламент та, можливо, уряд. Хоча вірогідність такого сценарію жалюгідна. Скоріше за все, ні першого, ні другого не буде. А це в свою чергу означає, що країна буде без бюджету на 2009 рік, без законів, спрямованих на соціальний захист, а пан Президент намагатиметься, використовуючи ситуацію безвладдя, готуватись до своїх особистих виборів, нехтуючи проблемами простих людей. Мотивація Банкової і у цьому випадку зрозуміла - чим бідніші виборці, тим легше купувати їхні голоси.
По-друге. Якщо йти за сценарієм секретаріату Президента, то цілком очевидно, що демократичні паростки сімнадцяти років будуть цілковито зруйновані. Адже обрання на другий термін Ющенка, недовіра населення до котрого сягнула вже понад 75 відсотків, можливе лише при тотальному контролі. А це диктатура. Власне кажучи, саме такий сценарій і намагається запровадити Балога та Гелетей, безумовно, з благословення гаранта. При цьому непомірно жадібне переймання президентської команди особистим благополуччям свідчить, що проблеми областей та районів країни будуть зігноровані, а відтак - і матеріальне становище людей.
- Зрозуміло…
- Посилюючи свою думку, хочу лише додати: з першого ж дня роботи уряду Юлії Тимошенко деконструктивні сили, насамперед президентський секретаріат, намагались перешкодити успішній роботі уряду. Доходячи у своїй протидії до абсурдних та цинічних речей, вони готові жертвувати лише інтересами простих людей. Згадайте хоча б останній факт про ті 32 мільярди гривень, які уряд, незважаючи на жорстку протидію, зміг додатково направити до бюджету країни за рахунок ліквідації тіньових схем розкрадання державних ресурсів. Пам'ятаєте, як наші опоненти в парламенті, не без підтримки секретаріату Президента, робили все для того, щоб ці кошти через прийняття відповідних змін до бюджету-2008 не були спрямовані до областей, тому що тоді рейтинг Тимошенко ще більше б виріс. Виходить, ті, хто бореться зі стрімко зростаючим авторитетом Тимошенко, борються із власним народом.
- Отже, позачергові вибори - це апофеоз боротьби з рейтингом?
- Я б не ставив так питання. Доречніше було б засвідчити, що якщо люди підтримують ПР, це сьогодні означає, що вони підтримують Ахметова та Ющенка. А якщо хтось ще підтримує Ющенка, то це означає, що він підтримує Ахметова. Ось така парадоксальна ситуація. Окрім того, такий тандем зовсім не вбачає демократичні європейські цінності. Адже розвиток подій останніх днів свідчить про агресивність оточення Президента. Намагання нав'язувати судам свої рішення, протиправний розпуск ВР та розпуск окремих судів, надання наказів державній службі не допускати народних депутатів до ЦВК та інших установ - все це прямі ознаки узурпації влади, я б сказав, латентне введення прямого президентського правління.
- Ви згадали київські суди та ЦВК. Так що ж там відбувається, адже ви, судячи з теленовин, безпосередній учасник тих подій?
- Те, що відбувається у столичних судах, які розглядають справи щодо визнання рішення Президента про проведення дострокових виборів та розпуск ВР, свідчить про готовність президентської команди нехтувати будь-якими законами. Адже це неприпустимі речі, коли до суддів приставляються так звані охоронці від СБУ, які фактично здійснюють прихований тиск на них, коли черговим вольовим указом гаранта розпускається адміністративний апеляційний суд або знімається голова Печерського суду. Вищим цинізмом є заяви Гелетея про відсутність його людей у суді на Десятинній, саме там його люди особисто мене намагались стримати в момент, коли він (Гелетей) надавав рекомендації голові суду, як необхідно діяти з урахуванням побажань вищого керівництва. Взагалі пан Гелетей, судячи з усього, за покликанням - поганий єфрейтор, тому що провокації з його боку саме проти народних депутатів переходять усі межі. Зокрема, згадаємо, як Гелетей передав до ТРК «Україна» невелику частину запису подій у ЦВК, де ці події вже мали завершення. Чому ж він не продемонстрував громадськості, як не пускали та буквально били трьох народних депутатів, як підлеглі Гелетея направляли зброю та паплюжили депутатів, у яких, доречі, відповідний статус. І коли охоронці - підлеглі Гелетея - за його протиправним наказом перешкоджають народним депутатам, а ГПУ ігнорує такі факти - відповідь була адекватна.
- Ви згадали Ахметова. У чому для Ющенка зміст співробітництва з ним?
- Можливо, він розраховує, що Ринат Ахметов зможе радикально вплинути на результати майбутньої президентської кампанії. Адже і сам Ахметов сьогодні потрапив під заокеанський контроль. І зрозуміло, що розроблено декілька варіантів плану «Ющенку - другий строк». Один з них - це повний контроль над Партією Регіонів та можливе обрання гаранта слухняним парламентом, або синьо-білий майдан скандує «Ющенко - так!».
- Ви сподіваєтеся, що виборці задумаються й проголосують за Тимошенко так, щоб їй більше не змогли ставити підніжки? Але це може бути лише в одному випадку: якщо БЮТ одержить більшість у парламенті. А це нереально.
- Ще раз наголошую, що, спираючись на думку переважної більшості населення країни, Блок Юлії Тимошенко зробить усе можливе, щоб по суті абсурдні вибори не відбулись. А щодо підтримки Тимошенко виборцями - чому нереально? Наразі дуже багато прихильників обох майданів отримали реальну нагоду побачити, хто реально спроможний працювати на нашу державу. І якщо вірно проаналізувати перебіг подій останнього часу, то люди зрозуміють, що на сьогоднішній день є тільки одна людина на політичному олімпі, здатна навести в країні порядок - це Юлія Тимошенко.
- Однак у такому ж дусі на виборах можуть говорити про Віктора Януковича - тільки він здатний забезпечити стабільність і т. д.
- На виборах дійсно окремі безвідповідальні політики можуть говорити та обіцяти що завгодно, але!.. Стабільність 2006 року у виконанні Януковича ми побачили. Це і універсали, це і мова, це і Росія, це і референдум по НАТО. Нічого не виконано. Урочисті промови Ющенка зразка 2005-2007 років на кшталт: «не словом, а ділом», «один закон для всіх», «бандитам - тюрми» і таке інше, виявились просто словоблуддям. А от останні дев'ять місяців, протягом яких Юлія Тимошенко як прем'єр-міністр реально розпочала реалізовувати національну програму «Український прорив», - найвагоміший довід на її користь.
- Чому ви пішли на скасування прийнятих вами ж разом з регіоналами законів, що зменшили повноваження Президента? Хтось думає, що на Юлію Тимошенко з'явився якийсь компромат, і вона відступилася…
- Та ні, вибачте, але судячи з усього, компромат якраз очевидно знайшовся за океаном на пана Ахметова, який «приватизував» і фракцію ПР у Верховній Раді. І відповідно ми побачили діаметрально протилежні дії з боку регіоналів після досить вдалих сумісних ситуативних голосувань. Що саме відбулось у них, на мою думку, досить об'єктивно нещодавно розповів спільноті Т. Чорновіл. Але ми, відміняючи попередні голосування, намагались хоча б такою ціною не дати втягнути країну у вир безвладдя та протистоянь, тим паче в умовах насування світової фінансової кризи. Розуміємо, що саме на порозі важких економічних випробовувань парламент повинен працювати та забезпечувати роботу уряду, у якого є реальна програма подолання економічних кризових ситуацій. Але, на жаль, адекватної реакції з боку Президента та ПР ми не побачили.
- Погодьтесь, напевно буде викид якогось негативу на Тимошенко, тим більше, що ці вибори до парламенту називають, і небезпідставно, першим туром президентських виборів…
- Знаючи Юлію Володимирівну багато років, я переконаний, що ніякого реального компромату на неї апріорі немає. Можливо, з'являться замовні старі брудні байки, наштамповані ще за режиму Кучми. Але я підкреслюю, що вона щиро віддана інтересам народу. Це, на жаль, поодинокий випадок у нашій новітній історії, коли політик такого рангу свято, я б сказав, навіть фанатично вірить у свою країну та народ.
Чайка судиться з 167-ма депутатами?
- Користуючись нагодою, не можу не запитати про позов мера Миколаєва Володимира Чайки до вас, що розглядається в Печерському суді Києва. Ви там хоч раз були?
- Наші представники були.
- Що значить «наші» з ваших вуст? Адже позов спрямований особисто проти вас.
- Так, є позов мера Миколаєва ніби-то до народного депутата Романа Забзалюка. Але насправді ситуація кардинально інша. Володимир Дмитрович фактично намагається оскаржити рішення 167 народних депутатів, включаючи комітет Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією. Саме цей орган підтримав постанову про створення тимчасової слідчої комісії.
- Але ініціатором такої постанови були ви…
- Так, але не особисто Забзалюк голосував, а 167 народних депутатів України, які прийняли відповідне рішення на сесії. Таким чином, виник прецедент: мер судиться з Верховною Радою та комітетом Верховної Ради, що нас досить здивувало.
- Так що ж у суді?
- Суди постійно переносяться.
- Постанову про створення слідчої парламентської комісії з розслідування діяльності мера Миколаєва прийняли лише у першому читанні. Чому, і який тоді статус цієї комісії?
- Ви знаєте, у який період приймалися ці рішення - коли в апогеї було протистояння у Верховній Раді. З 11 створених тимчасових слідчих комісій чотири ТСК були проголосовані у першому читанні. Це виявилося правовою колізією, оскільки за регламентом достатньо 150 голосів, щоб комісія розпочала свою роботу. У результаті правових консультацій чинна комісія розпочала свою підготовчу роботу. Сьогодні депутати, які були обрані до складу комісії, вивчають матеріали, група юристів продовжує обробляти відповіді державних установ, куди направлялися відповідні запити.
- Тепер Рада розпущена, виходить, і з комісією все скінчено?
- Ні, ці матеріали розглядатимуться й у новому складі парламенту.
- Тобто парламент 7-го скликання, продовжуватимете цим займатися?
- За умови, що вибори відбудуться - звичайно. Хочу наголосити, що наша позиція виключає будь-яку упередженість щодо особистості як такої. Якщо депутати-члени комісії побачать кричущі порушення - ТСК доведе справу до логічного завершення. А якщо виявлені порушення усуваються (що, треба об'єктивно сказати, має місце), ми не наполягатимемо на радикальних висновках.
- Тобто, може трапитися, що поки парламентська комісія розбиратиметься, потихеньку зникне сам предмет розгляду?
- Не погоджуюсь. Слід констатувати, що, беручи до уваги низку тих відповідей на запити, які ми направляли до відповідних органів державної влади на підставі заяв і скарг громадян, певна частка з них не знайшла підтвердження, частина підтверджена. Заради справедливості необхідно визнати, що ті факти, які знайшли підтвердження, частково усуваються. Остаточні висновки робити передчасно. Хочу підкреслити, в черговий раз: ми ніколи не ставили собі за абсолютну мету зняти того чи іншого мера з посади. Але здійснювати парламентський контроль за діяльністю місцевої влади, що прописано в законодавстві, потрібно, і тим самим вирішувати спірні питання на користь громади - саме це ми робили й робитимемо.
Бесідував В'ячеслав ШевЧенко.