Мета БЮТ – втілення національної Програми „Український прорив”
Народний депутат України Роман Забзалюк, член парламентської фракції БЮТ у Верховній Раді України
Заява фракції Блоку Юлії Тимошенко, яка прозвучала 16 квітня у стінах парламенту, спрямована виключно на консолідацію демократичних сил. Так, безумовно заява містить дещо різку критику на адресу Президента та його оточення. Але така критика – це свідчення нашого щирого бажання зберегти та посилити дієвість демократичної коаліції. Уряд працює, нібито працює і парламент – а закони, які ми обіцяли прийняти виборцям і які чітко визначені в Коаліції, так і не прийняті.
Мова йде про об’єктивну критику. Якщо уважно прочитати заяву фракції, то ми, народні депутати, намагаємося загострити увагу наших партнерів на тих негативних тенденціях, які нам заважають досягати нашої спільної мети. Конструктивна критика сприяє скорішому урегулюванню гострих питань. І це закономірно. У нас демократична коаліція, де є місце дискусіям, суперечкам. Але такі дискусії повинні бути спрямовані на пошук оптимального шляху вирішення вкрай важливих, стратегічних питань, від яких залежить майбутній розвиток України, а саме – реалізації національної Програми „Український прорив”. Але є різниця між дискусіями і цілеспрямованими, методичними і системними перепонами, які створюються противниками нашої Коаліції – в цьому випадку мова не йде про наших відкритих політичних опонентів у парламенті.
Звісно, отримавши у спадщину від попереднього Уряду розбалансовану і напівзруйновану економіку, глибоко вражений корупційними схемами державний організм, та ще й в умовах зростання світових інфляційних чинників надзвичайно важко миттєво отримати кінцевий результат. Потрібен час, для втілення в життя усього, що задумано нашою командою, тим більше, що супротив з боку олігархічних груп, які реально відчули втрату своїх можливостей, зростає з кожним днем. Беручи це до уваги, було б неправильно з нашого боку намагатись замовчувати, або тим більше – не зважати на протидію «зсередини». Це не лише б ускладнювало і без того тернистий шлях до подальшої розбудови нашої держави. В такому випадку ми б свідомо йшли на поразку демократичних політичних сил України. Але найгірше – ми б зрадили тих, хто нам повірив.
Невже не потребують консолідації і негайного вирішення у Верховній Раді такі питання як прийняття Програми Уряду? Розгляд і прийняття Верховною Радою блоку антиінфляційних законів внесених Урядом України? Розблокування процесів приватизації, обрання повного складу керівництва Верховної Ради України? А хіба не справедливо порушено питання, до речі, підтримане переважною більшістю голосів на зборах демократичної Коаліції, щодо перебування на посаді секретаря АП пана В. Балоги? Чи щодо необхідності прийняття Закону про проведення виборів мерів міст в два тури? Не може не викликати цілком обґрунтоване занепокоєння членів Коаліції і питання відносно розробки нової редакції Конституції. Наша позиція зрозуміла та прозора: необхідно негайно розпочати саме в парламенті роботу по розробці змін до Основного Закону – спрямованих, в першу чергу, на усунення жахливої конституційної «пухлини», від якої зараз, як метастази, розростається протистояння між гілками влади… У цьому випадку, найоптимальніший варіант – розглянути парламентську модель правління. Впевнений, що з одного боку: привертаючи увагу Президента на питання, які потребують нагального вирішення та інших, не менш актуальних, які необхідно відкрито обговорювати, ми демонструємо свою послідовність та готовність виконувати зобов’язання, що взяли на себе перед виборцями, а з іншого боку наполягаємо на недопустимості сприйняттям нашого Лідера як політичного конкурента. Не потрібно розцінювати діяльність Тимошенко, як конкурента – необхідно об’єднувати зусилля і втілювати в життя проголошені на Майдані ідеали, задля демократичного майбутнього України.
Отож дарма наші опоненти з „кризової опозиції” під звичний для них кульковий супровід блокувань роботи Верховної Ради і Уряду, намагаються подати нашу заяву як розвал Коаліції. Це не так. І на відміну від горезвісної „антикризової коаліції” ми не приховуємо від суспільства проблемних питань, таким чином демонструючи свою відкритість.
Стосовно ж окремих публікацій на цю тематику хочу зазначити наступне. Особисто я скептично ставлюсь до нісенітниць, які де-не-де та з’являються у ЗМІ, з амбітними претензіями на „фахове коментування” тих чи інших політичних подій людьми, які не мають жодного відношення до них. Причому, зазвичай до таких коментарів окремі автори часто-густо додають „висмоктані з повітря гарячі новинки”, що на їх думку повинні посилити їх особисте бажання виглядати талановитими і компетентними. Однак, такі „шедеври” не викликають жодних емоцій окрім іронії. Зокрема, як приклад наведу нещодавню замітку, розміщену на шпальтах одного, здавалося б, вельми поважного газетного видання, щодо нашого спілкування з колегою В.Ар’євим в кулуарах Верховної Ради. До речі, ми вдвох були вкрай обурені викривленням наших обговорень поточної ситуації, тим паче, в досить таки довільній інтерпретації по відношенню до Президента з боку, можливо у майбутньому, і перспективного початківця фантастичного жанру. Не хотілось би вважати, що таке свавільне коментування має пряме відношення до „чорних” чи „жовтих” технологій тих сил, які і в день і в ночі мріють про повернення до влади як до засобу особистого збагачення.
Ми чітко усвідомлюємо, що пошук політичних компромісів повинен мати місце, однак при умові, що такі компроміси не несуть шкоду українському народу. Відтак, найважливіше при таких обставинах говорити людям правду, що ми і зробили у заяві з парламентської трибуни. Тільки за умови відкритої дискусії, а не кулуарних «мєждусобойчиків» можлива реалізація програм наших політичних партій.
Звісно, отримавши у спадщину від попереднього Уряду розбалансовану і напівзруйновану економіку, глибоко вражений корупційними схемами державний організм, та ще й в умовах зростання світових інфляційних чинників надзвичайно важко миттєво отримати кінцевий результат. Потрібен час, для втілення в життя усього, що задумано нашою командою, тим більше, що супротив з боку олігархічних груп, які реально відчули втрату своїх можливостей, зростає з кожним днем. Беручи це до уваги, було б неправильно з нашого боку намагатись замовчувати, або тим більше – не зважати на протидію «зсередини». Це не лише б ускладнювало і без того тернистий шлях до подальшої розбудови нашої держави. В такому випадку ми б свідомо йшли на поразку демократичних політичних сил України. Але найгірше – ми б зрадили тих, хто нам повірив.
Невже не потребують консолідації і негайного вирішення у Верховній Раді такі питання як прийняття Програми Уряду? Розгляд і прийняття Верховною Радою блоку антиінфляційних законів внесених Урядом України? Розблокування процесів приватизації, обрання повного складу керівництва Верховної Ради України? А хіба не справедливо порушено питання, до речі, підтримане переважною більшістю голосів на зборах демократичної Коаліції, щодо перебування на посаді секретаря АП пана В. Балоги? Чи щодо необхідності прийняття Закону про проведення виборів мерів міст в два тури? Не може не викликати цілком обґрунтоване занепокоєння членів Коаліції і питання відносно розробки нової редакції Конституції. Наша позиція зрозуміла та прозора: необхідно негайно розпочати саме в парламенті роботу по розробці змін до Основного Закону – спрямованих, в першу чергу, на усунення жахливої конституційної «пухлини», від якої зараз, як метастази, розростається протистояння між гілками влади… У цьому випадку, найоптимальніший варіант – розглянути парламентську модель правління. Впевнений, що з одного боку: привертаючи увагу Президента на питання, які потребують нагального вирішення та інших, не менш актуальних, які необхідно відкрито обговорювати, ми демонструємо свою послідовність та готовність виконувати зобов’язання, що взяли на себе перед виборцями, а з іншого боку наполягаємо на недопустимості сприйняттям нашого Лідера як політичного конкурента. Не потрібно розцінювати діяльність Тимошенко, як конкурента – необхідно об’єднувати зусилля і втілювати в життя проголошені на Майдані ідеали, задля демократичного майбутнього України.
Отож дарма наші опоненти з „кризової опозиції” під звичний для них кульковий супровід блокувань роботи Верховної Ради і Уряду, намагаються подати нашу заяву як розвал Коаліції. Це не так. І на відміну від горезвісної „антикризової коаліції” ми не приховуємо від суспільства проблемних питань, таким чином демонструючи свою відкритість.
Стосовно ж окремих публікацій на цю тематику хочу зазначити наступне. Особисто я скептично ставлюсь до нісенітниць, які де-не-де та з’являються у ЗМІ, з амбітними претензіями на „фахове коментування” тих чи інших політичних подій людьми, які не мають жодного відношення до них. Причому, зазвичай до таких коментарів окремі автори часто-густо додають „висмоктані з повітря гарячі новинки”, що на їх думку повинні посилити їх особисте бажання виглядати талановитими і компетентними. Однак, такі „шедеври” не викликають жодних емоцій окрім іронії. Зокрема, як приклад наведу нещодавню замітку, розміщену на шпальтах одного, здавалося б, вельми поважного газетного видання, щодо нашого спілкування з колегою В.Ар’євим в кулуарах Верховної Ради. До речі, ми вдвох були вкрай обурені викривленням наших обговорень поточної ситуації, тим паче, в досить таки довільній інтерпретації по відношенню до Президента з боку, можливо у майбутньому, і перспективного початківця фантастичного жанру. Не хотілось би вважати, що таке свавільне коментування має пряме відношення до „чорних” чи „жовтих” технологій тих сил, які і в день і в ночі мріють про повернення до влади як до засобу особистого збагачення.
Ми чітко усвідомлюємо, що пошук політичних компромісів повинен мати місце, однак при умові, що такі компроміси не несуть шкоду українському народу. Відтак, найважливіше при таких обставинах говорити людям правду, що ми і зробили у заяві з парламентської трибуни. Тільки за умови відкритої дискусії, а не кулуарних «мєждусобойчиків» можлива реалізація програм наших політичних партій.