Роман Забзалюк, народний депутат України
Достроковi вибори - єдиний шанс Украiни рухатися у демократичному напрямку
24 травня у приміщенні обласного штабу Блоку Юлії Тимошенко відбулася прес-конференція голови Миколаївської обласної парторганізації «ВО «Батьківщина», народного депутата України V скликання Романа Омеляновича Забзалюка.
Коментуючи політичну ситуацію, він заявив наступне:
- Так що все ж таки відбувається на політичному Олімпі країни? У вирі інформації та дезінформації, яка превалює у ЗМІ, громадянину важко розібратись в ситуації. Саме в такій заплутаності зацікавлені винятково представники клану під назвою «Коаліція нацєдності олігархів» на чолі з паном Януковичем. Їхні штатні речники декларують та закликають до порядку, законослухняності тощо. Послухаєш їх, і у не посвідченого виникає сумнів, а раптом і дійсно вони там схаменулись та згадали про український народ. На жаль, це не так. Не схаменулись, а тимчасово натягли вовчаки на себе овечі шкури. Так хто ж це такі, коаліціянти нацєдності олігархів? Це група співучасників злочинів режиму Кучми, яка поставила собі за мету не тільки повернути тоталітарну диктатуру олігархів, а й утворити ще більш злочинну форму правління, а саме: комуно-олігархічно кримінальну систему, яка б безперешкодно паразитувала проти населення України.
Докази сказаного очевидні
На виборах до парламенту у 2006 році більшість виборців віддали свої голоси політичним силам демократичного спрямування, а саме: Блок Юлії Тимошенко, Наша Україна та СПУ. Факт! Адже саме завдяки нищівній критиці паном Морозом під час виборчих перегонів своїх майбутніх колег-братків, представники СПУ отримали певну підтримку виборців. Забажавши за будь-яку ціну крісло спікера і ще дещо вагоме в додаток, Сан Санич, не довго думаючи, прийняв «вольове рішення», показавши своїм партійцям та прихильникам гарбуза. І став він тепер «палким» прихильником, з його ж слів на майданах - «кримінальної зграї». Його моральні принципи на лице. За твердженням коаліціянтів «у політиці зрадити - це означає передбачити майбутнє!?». О такої! Норми моралі зрозумілі. Але ж є одне «але». Антикризовики не бажають коментувати події тих днів. Адже вони добре розуміють, що в парламенті саме завдяки такій зраді утворилась штучна більшість. А це, вибачте, вже суперечить нормам не тільки етики й моралі. А далі ще нахабніші та протиправні дії. Штучної більшості у Верховній Раді їм виявилось недостатньо, для втілення планів щодо перетворення держави в інструмент обслуговування кримінальних олігархів. Тому братки завзято взялись формувати конституційну більшість шляхом шантажу, підкупу слабких за моральними та ідейними принципами нардепів із об'єднаної опозиції. І не бентежило їх у той час, що такі дії є порушенням Конституції, на яку, до речі, вони сьогодні так часто-густо посилаються. І зовсім не дивує сьогодні те, що до них за певних «цікавих обставин» переметнулись такі особистості, як Кінах, Головатий, Гладій, Ковтуненко та інша дрібнота. Адже у самих коаліціянтів під стать букет з політичних флюгерів, ну просто екібана. Врешті-решт, це їхня справа щодо морально-політичного обличчя, а от населенню України далеко не байдуже, які ж політичні сили представлені у Верховній Раді і чи відповідають вони результатам голосування у 2006 році: після наперсточних операцій антикризовиків - ні.
Представники проурядової штучної більшості впевнено заявляють, що в країні відсутня економічна криза. Привабливо, але не факт. Для них і дійсно кризи не існує, адже кількість мільйонерів та мільярдерів в їхніх рядах стрімко зростає. Ще б пак. Бюджет країни на 2007 рік у їхній редакції зорієнтований не на соціальний захист простого населення, студентів, вчителів, медиків, військовослужбовців, а виключно на захист та збільшення особистих капіталів. А враховуючи, що і на місцях, там, де їх більшість в радах, йде прискореними темпами дерибан землі та комунальної власності, і в центрі (понад 540 стратегічних об'єктів підготовлені для прискореної прихватизації на дармівщину), то дійсно для них кризи не існує. Приклади свіжі: «Луганськтепловоз», «Черноморнафтогаз», на черзі «Укрзалізниця», «Укртелеком», а також низка обленерго та державних авіакомпаній. Ще наведу приклади. Проблемами Кінбурнської коси на Миколаївщині раптово став опікуватись пан Толстоухов, ветеран кучмізму. Заклик, як завжди, привабливий - «перетворимо Кінбурн у закритий заповідник». Що це насправді означає, добре знають земляки панів Шуфрича та Медведчука. Це особисті закриті маєтки, які охороняються державою. Пан Азаров пішов далі, і через благодійний фонд хоче отримати у свою власність пансіонати податкових служб Миколаївської, Дніпропетровської і Київської областей. І де б ви думали? Ну, звісно ж, у Криму, а саме - в Гурзуфі. Я пригадую випадок, коли один з представників синьо-білих, вирішивши в черговий раз пропіаритись, причепився до намиста Юлії Володимирівни Тимошенко, ціна якого, як виявилось потім, не більше п'ятисот гривень. А от те, що в нащадка керманича коаліції нацєдності олігархів - для забавки годинники вартістю 180 тисяч та 300 тисяч доларів - це їх не бентежить. Ну, ще б пак, адже з їхніх слів економіка вирує. Та от населення гасла «жить стало лучше, жить стало веселее» якось не підбадьорюють. Спочатку обібрали до нитки тарифами на комунальні послуги, потім посилили податковий тиск, потім зманіпулювали субсидіями для областей та коштами, передбаченими для повернення за ПДВ, потім жбурнули як подачку двадцять гривеників до жалюгідної пенсії, причому з 14 млн. пенсіонерів 90 відсотків вимушені отримувати принизливі одинакові мінімальні кошти. Далі ще веселіше. Ціни на продукти харчування стрибнули в півтора-два рази, а на пальне взагалі втричі. А чому б і ні. Адже тільки завдяки «вірній дружбі», уряд Януковича отримав від північного сусіда газ за неймовірними цінами навіть за європейськими мірками - аж 130 доларів за тисячу кубометрів. Натомість Янукович, промовляючи на останніх виборах свої відомі у гумористичних колах «цицеронівські» промови, не договорив своїм прихильникам основного, що він зовсім не мав на увазі дружбу українського та російського народів, а йшлося, в його розумінні, про зміцнення стосунків олігархів обох країн, яким начхати на проблеми простих людей.
Конституційний суд. Згадали кризовики і про нього. Щоправда, знову у своєму розумінні: «по понятиям - мы вам, а вы нам». Десять місяців поспіль окремі слуги Феміди напружено працювали над відомою шекспірівською тезою в сучасній інтерпретації «быть или не быть, … квартирам». І от бач - і над ними, бідолашними, сонечко зійшло! І недарма глава СБУ вніс ясність: не кілька, а понад 30 об'єктів отримали окремі судді КС у свою власність. І хто після цього ще насмілюється заявляти, що меценатство в Україні відсутнє? Поза тим, далі знову цікаві факти. Екс-глава адміністрації Кучми пан Медведчук нині став головним правником коаліціянтів і тепер відповідає, у тому числі, за вплив проянуковського угрупування на КС України. Ще б не так. Адже саме Медведчук рекомендував свого часу по квоті СДПУ (о) двох суддів КС, яких, керуючись статтею 106 Конституції України, звільнив Президент України. Зокрема Валерія Пшеничного та Сюзанну Станік. До речі, українські журналісти перевірили причетність в. о. глави КС Валерія Пшеничного до елітної квартири на Печерську, що він нібито купив за чесно зароблений непосильною працею мільйон доларів. Інформація підтвердилася (див. http://obkom.net.ua/news/2007-05-23/0910.shtml).
Гуморина зі спробами повернутись низці суддів після їх звільнення до зали КС сьогодні людьми сприймається буквально: «напевно не доотримали». А те, що пані Станік, яка підозрюється у привласненні об'єктів загальною вартістю понад 12 млн. доларів, є приятелькою дружини Кучми, вже також нікого не дивує. Як кажуть: «Скажи, хто твій друг, і я скажу, хто ти».
І де та правда, про яку волають коаліціянти? Можна наводити безліч прикладів безпринципності та підступності панів антикризовиків у намаганні за будь-яку ціну утриматись при владі та узурпувати її остаточно. А для цього їм потрібно за будь-яку ціну нейтралізувати команду Блоку Юлії Тимошенко і її лідера. Бо саме Юлія Тимошенко довела усім свою незламність, принциповість та відданість народу України. Антикризовики добре розуміють, що ні вона, ні її команда не піде на жодні домовленості з людьми, що своїми діями шкодять українському народу.
І не випадково озвучені факти про підготовку замахів на Юлію Тимошенко. Антикризовики добре усвідомлюють, що вони можуть втратити все. Усе, що награбували під час свого паразитування на економіці країни. І будуть кримінальні справи, які наявно продемонструють не тільки народу України, а й світовій спільноті природу походження цих капіталів.
Тому ще раз хочу прокоментувати нещодавню заяву керівника головного управління з питань діяльності правоохоронних органів Секретаріату Президента Валерія Гелетея. Недарма його заява викликала такий страх саме в таборі проурядовців. Адже очевидно, що сьогодні з деякими політичними групами, які є стержнем провладної коаліції, щільно працює криміналітет, колишні працівники силових структур (звільнені свого часу за дискредитацію) та зарубіжні політтехнологи. Такий вражаючий симбіоз дає усі підстави вважати заяву Валерія Гелетея більш ніж об'єктивною. Тим паче, що саме з цього приводу більше місяця громадськість попереджали як представники опозиції, так і коаліції (зокрема В. Сівкович) про можливість впровадження в Україні низки вбивств лідерів демократичних сил.
За великим рахунком, в основі нинішньої кризи стоїть головна причина. Ми разом переживаємо період, коли стара прогнила система в останніх своїх конвульсіях намагається втриматись на плаву. Іде діалектична люстрація. А на зміну цій непотребі йде нове покоління політиків, яке в апріорі не сприймає брудні схеми формування капіталу, роботи економіки країни в тіньовому секторі, подзвінкове право, напівфеодальні податки тощо. Це нове покоління бачить вже у найближчому часі прозорий та чесний бізнес, розумне та зрозуміле для усіх оподаткування, збалансовані гілки влади і державу, що піклується за кожного свого громадянина і у першу чергу за пенсіонера та підростаюче покоління.
Відтак у такий відповідальний період ми, БЮТівці, усвідомлюючи нинішню ступінь загрози для України, закликаємо усі демократичні сили країни стати на захист демократії. Президент, як гарант конституційних прав та свобод громадян зобов'язаний забезпечити проведення дострокових виборів як єдиного демократичного засобу зупинити антиконституційний процес.
Хочу привернути увагу громадськості, що коаліція нацєдності олігархів намагається врятувати свої тіньові капітали. Саме заради цього вони намагались здійснити реванш. Саме заради своїх суто корпоративних інтересів вони підуть на будь-які злочини, але «свого» без останнього бою не віддадуть народу України. Тому необхідно консолідовано дати їм останню рішучу відсіч, саме зараз необхідно припинити всі переговори з антикризовиками. Зобов'язати їх виконувати Указ. Саботажників притягти до кримінальної відповідальності. А народ України вчинить над політичними примарами минулого свій конституційний суд на дострокових виборах.
(Стаття надана
прес-службою Миколаївської обласної парторганізації
«ВО «Батьківщина»)
Коментуючи політичну ситуацію, він заявив наступне:
- Так що все ж таки відбувається на політичному Олімпі країни? У вирі інформації та дезінформації, яка превалює у ЗМІ, громадянину важко розібратись в ситуації. Саме в такій заплутаності зацікавлені винятково представники клану під назвою «Коаліція нацєдності олігархів» на чолі з паном Януковичем. Їхні штатні речники декларують та закликають до порядку, законослухняності тощо. Послухаєш їх, і у не посвідченого виникає сумнів, а раптом і дійсно вони там схаменулись та згадали про український народ. На жаль, це не так. Не схаменулись, а тимчасово натягли вовчаки на себе овечі шкури. Так хто ж це такі, коаліціянти нацєдності олігархів? Це група співучасників злочинів режиму Кучми, яка поставила собі за мету не тільки повернути тоталітарну диктатуру олігархів, а й утворити ще більш злочинну форму правління, а саме: комуно-олігархічно кримінальну систему, яка б безперешкодно паразитувала проти населення України.
Докази сказаного очевидні
На виборах до парламенту у 2006 році більшість виборців віддали свої голоси політичним силам демократичного спрямування, а саме: Блок Юлії Тимошенко, Наша Україна та СПУ. Факт! Адже саме завдяки нищівній критиці паном Морозом під час виборчих перегонів своїх майбутніх колег-братків, представники СПУ отримали певну підтримку виборців. Забажавши за будь-яку ціну крісло спікера і ще дещо вагоме в додаток, Сан Санич, не довго думаючи, прийняв «вольове рішення», показавши своїм партійцям та прихильникам гарбуза. І став він тепер «палким» прихильником, з його ж слів на майданах - «кримінальної зграї». Його моральні принципи на лице. За твердженням коаліціянтів «у політиці зрадити - це означає передбачити майбутнє!?». О такої! Норми моралі зрозумілі. Але ж є одне «але». Антикризовики не бажають коментувати події тих днів. Адже вони добре розуміють, що в парламенті саме завдяки такій зраді утворилась штучна більшість. А це, вибачте, вже суперечить нормам не тільки етики й моралі. А далі ще нахабніші та протиправні дії. Штучної більшості у Верховній Раді їм виявилось недостатньо, для втілення планів щодо перетворення держави в інструмент обслуговування кримінальних олігархів. Тому братки завзято взялись формувати конституційну більшість шляхом шантажу, підкупу слабких за моральними та ідейними принципами нардепів із об'єднаної опозиції. І не бентежило їх у той час, що такі дії є порушенням Конституції, на яку, до речі, вони сьогодні так часто-густо посилаються. І зовсім не дивує сьогодні те, що до них за певних «цікавих обставин» переметнулись такі особистості, як Кінах, Головатий, Гладій, Ковтуненко та інша дрібнота. Адже у самих коаліціянтів під стать букет з політичних флюгерів, ну просто екібана. Врешті-решт, це їхня справа щодо морально-політичного обличчя, а от населенню України далеко не байдуже, які ж політичні сили представлені у Верховній Раді і чи відповідають вони результатам голосування у 2006 році: після наперсточних операцій антикризовиків - ні.
Представники проурядової штучної більшості впевнено заявляють, що в країні відсутня економічна криза. Привабливо, але не факт. Для них і дійсно кризи не існує, адже кількість мільйонерів та мільярдерів в їхніх рядах стрімко зростає. Ще б пак. Бюджет країни на 2007 рік у їхній редакції зорієнтований не на соціальний захист простого населення, студентів, вчителів, медиків, військовослужбовців, а виключно на захист та збільшення особистих капіталів. А враховуючи, що і на місцях, там, де їх більшість в радах, йде прискореними темпами дерибан землі та комунальної власності, і в центрі (понад 540 стратегічних об'єктів підготовлені для прискореної прихватизації на дармівщину), то дійсно для них кризи не існує. Приклади свіжі: «Луганськтепловоз», «Черноморнафтогаз», на черзі «Укрзалізниця», «Укртелеком», а також низка обленерго та державних авіакомпаній. Ще наведу приклади. Проблемами Кінбурнської коси на Миколаївщині раптово став опікуватись пан Толстоухов, ветеран кучмізму. Заклик, як завжди, привабливий - «перетворимо Кінбурн у закритий заповідник». Що це насправді означає, добре знають земляки панів Шуфрича та Медведчука. Це особисті закриті маєтки, які охороняються державою. Пан Азаров пішов далі, і через благодійний фонд хоче отримати у свою власність пансіонати податкових служб Миколаївської, Дніпропетровської і Київської областей. І де б ви думали? Ну, звісно ж, у Криму, а саме - в Гурзуфі. Я пригадую випадок, коли один з представників синьо-білих, вирішивши в черговий раз пропіаритись, причепився до намиста Юлії Володимирівни Тимошенко, ціна якого, як виявилось потім, не більше п'ятисот гривень. А от те, що в нащадка керманича коаліції нацєдності олігархів - для забавки годинники вартістю 180 тисяч та 300 тисяч доларів - це їх не бентежить. Ну, ще б пак, адже з їхніх слів економіка вирує. Та от населення гасла «жить стало лучше, жить стало веселее» якось не підбадьорюють. Спочатку обібрали до нитки тарифами на комунальні послуги, потім посилили податковий тиск, потім зманіпулювали субсидіями для областей та коштами, передбаченими для повернення за ПДВ, потім жбурнули як подачку двадцять гривеників до жалюгідної пенсії, причому з 14 млн. пенсіонерів 90 відсотків вимушені отримувати принизливі одинакові мінімальні кошти. Далі ще веселіше. Ціни на продукти харчування стрибнули в півтора-два рази, а на пальне взагалі втричі. А чому б і ні. Адже тільки завдяки «вірній дружбі», уряд Януковича отримав від північного сусіда газ за неймовірними цінами навіть за європейськими мірками - аж 130 доларів за тисячу кубометрів. Натомість Янукович, промовляючи на останніх виборах свої відомі у гумористичних колах «цицеронівські» промови, не договорив своїм прихильникам основного, що він зовсім не мав на увазі дружбу українського та російського народів, а йшлося, в його розумінні, про зміцнення стосунків олігархів обох країн, яким начхати на проблеми простих людей.
Конституційний суд. Згадали кризовики і про нього. Щоправда, знову у своєму розумінні: «по понятиям - мы вам, а вы нам». Десять місяців поспіль окремі слуги Феміди напружено працювали над відомою шекспірівською тезою в сучасній інтерпретації «быть или не быть, … квартирам». І от бач - і над ними, бідолашними, сонечко зійшло! І недарма глава СБУ вніс ясність: не кілька, а понад 30 об'єктів отримали окремі судді КС у свою власність. І хто після цього ще насмілюється заявляти, що меценатство в Україні відсутнє? Поза тим, далі знову цікаві факти. Екс-глава адміністрації Кучми пан Медведчук нині став головним правником коаліціянтів і тепер відповідає, у тому числі, за вплив проянуковського угрупування на КС України. Ще б не так. Адже саме Медведчук рекомендував свого часу по квоті СДПУ (о) двох суддів КС, яких, керуючись статтею 106 Конституції України, звільнив Президент України. Зокрема Валерія Пшеничного та Сюзанну Станік. До речі, українські журналісти перевірили причетність в. о. глави КС Валерія Пшеничного до елітної квартири на Печерську, що він нібито купив за чесно зароблений непосильною працею мільйон доларів. Інформація підтвердилася (див. http://obkom.net.ua/news/2007-05-23/0910.shtml).
Гуморина зі спробами повернутись низці суддів після їх звільнення до зали КС сьогодні людьми сприймається буквально: «напевно не доотримали». А те, що пані Станік, яка підозрюється у привласненні об'єктів загальною вартістю понад 12 млн. доларів, є приятелькою дружини Кучми, вже також нікого не дивує. Як кажуть: «Скажи, хто твій друг, і я скажу, хто ти».
І де та правда, про яку волають коаліціянти? Можна наводити безліч прикладів безпринципності та підступності панів антикризовиків у намаганні за будь-яку ціну утриматись при владі та узурпувати її остаточно. А для цього їм потрібно за будь-яку ціну нейтралізувати команду Блоку Юлії Тимошенко і її лідера. Бо саме Юлія Тимошенко довела усім свою незламність, принциповість та відданість народу України. Антикризовики добре розуміють, що ні вона, ні її команда не піде на жодні домовленості з людьми, що своїми діями шкодять українському народу.
І не випадково озвучені факти про підготовку замахів на Юлію Тимошенко. Антикризовики добре усвідомлюють, що вони можуть втратити все. Усе, що награбували під час свого паразитування на економіці країни. І будуть кримінальні справи, які наявно продемонструють не тільки народу України, а й світовій спільноті природу походження цих капіталів.
Тому ще раз хочу прокоментувати нещодавню заяву керівника головного управління з питань діяльності правоохоронних органів Секретаріату Президента Валерія Гелетея. Недарма його заява викликала такий страх саме в таборі проурядовців. Адже очевидно, що сьогодні з деякими політичними групами, які є стержнем провладної коаліції, щільно працює криміналітет, колишні працівники силових структур (звільнені свого часу за дискредитацію) та зарубіжні політтехнологи. Такий вражаючий симбіоз дає усі підстави вважати заяву Валерія Гелетея більш ніж об'єктивною. Тим паче, що саме з цього приводу більше місяця громадськість попереджали як представники опозиції, так і коаліції (зокрема В. Сівкович) про можливість впровадження в Україні низки вбивств лідерів демократичних сил.
За великим рахунком, в основі нинішньої кризи стоїть головна причина. Ми разом переживаємо період, коли стара прогнила система в останніх своїх конвульсіях намагається втриматись на плаву. Іде діалектична люстрація. А на зміну цій непотребі йде нове покоління політиків, яке в апріорі не сприймає брудні схеми формування капіталу, роботи економіки країни в тіньовому секторі, подзвінкове право, напівфеодальні податки тощо. Це нове покоління бачить вже у найближчому часі прозорий та чесний бізнес, розумне та зрозуміле для усіх оподаткування, збалансовані гілки влади і державу, що піклується за кожного свого громадянина і у першу чергу за пенсіонера та підростаюче покоління.
Відтак у такий відповідальний період ми, БЮТівці, усвідомлюючи нинішню ступінь загрози для України, закликаємо усі демократичні сили країни стати на захист демократії. Президент, як гарант конституційних прав та свобод громадян зобов'язаний забезпечити проведення дострокових виборів як єдиного демократичного засобу зупинити антиконституційний процес.
Хочу привернути увагу громадськості, що коаліція нацєдності олігархів намагається врятувати свої тіньові капітали. Саме заради цього вони намагались здійснити реванш. Саме заради своїх суто корпоративних інтересів вони підуть на будь-які злочини, але «свого» без останнього бою не віддадуть народу України. Тому необхідно консолідовано дати їм останню рішучу відсіч, саме зараз необхідно припинити всі переговори з антикризовиками. Зобов'язати їх виконувати Указ. Саботажників притягти до кримінальної відповідальності. А народ України вчинить над політичними примарами минулого свій конституційний суд на дострокових виборах.
(Стаття надана
прес-службою Миколаївської обласної парторганізації
«ВО «Батьківщина»)